КОНОНЕ́НКО Костянтин Семенович (псевд. — Н. Олежко; 12. 06. 1889, м. Рильськ, нині Курської обл., РФ — 28. 08. 1964, містечко Бунтон, шт. Нью-Джерсі, США) — економіст, громадсько-політичний діяч. Батько Олега, дід Наталії Кононенків. Закінчив Харківський університет (1916). Брав активну участь у діяльності РСДРП (меншовиків), від якої 1917 обраний член УЦР. 1919 і 1921–24 — завідувач фінансового від­ділу наркомату земельних справ УСРР. Засновник Всеукраїнської спілки сільськогосподарського ко­оперативного товариства «Сільсь­кий господар» і Всеукраїнського агрономічного товариства. Від 1927 — член правлін­ня Українського сільськогосподарського банку, науковий консуль­тант Держплану УСРР; водночас читав лекції у Харківському геодезичному ін­ституті. 1930 заарештований, за звинуваче­н­ням у шкідництві засуджений до 8-ми років по­збавле­н­ня волі. 1935 амністований. Під час німецької окупації 1943 очолював Дослідний ін­ститут сільскогосподарської механізації при Головному управлін­ні МТС (Київ). 1944 ви­їхав до Німеч­чини. Був член Закордон­них частин ОУН, очолював редакцію тиж­­невика «Український само­стійник». 1951 емігрував до США. Працював у видавництві «Пролог» (Нью-Йорк), вміщував публікації в українській діаспорній періодиці.