Кононенко Харитина

КОНОНЕ́НКО Харитина (18. 10. 1900, с. Мико­лаївка, нині Кобеляц. р-ну Полтав. обл. — 15. 10. 1943, Рівне) — громадська діячка, журналістка. Змалку осиротіла, ви­ховувалася у родині О. Вілінсь­кого та В. О’Коннор-Вілінської. 1918 брала участь у похованні юнаків, які загинули побл. залізнич. ст. Крути (спогад «Крутянська катастрофа» // «Український голос», Вінніпеґ, 1923). У 1919 емігрувала до Чехо-Сло­ваччини. Здобула ступ. д-ра пра­ва в УВУ (1928), закін. екон.-кооп. факультет Укр. госп. академії у Подєбрадах (1930). Член Укр. нац. сек­ції Міжнар. ліги миру і свободи (Відень, 1921). У 1923 очолювала жін. товариство ім. О. Ко­билянської (Канада). Співорганізаторка Союзу українок Канади (1926). Входила до Укр. нац. жін. ради, якою керувала С. Русова. 1933 пере­їхала до Ужгорода, працювала у товаристві «Просвіта», де під проводом І. Не­вицької займалася організацією жін. гуртків. Редагувала жін. сто­рінку в г. «Діло» (1935–38). У 1937 була однією з організаторів з’їз­ду Союзу українок. Під час 2-ї світової вій­ни переїхала до Києва, згодом — до Рівного, де заснувала осередок Укр. Чер­воного хреста. Налагодила постачання медикаментів воякам УПА, сприяла визволенню багатьох військовополонених із нім. концтаборів. Заарешт. і розстріляна ґестапо у відповідь на вбив­ства рад. розвідником М. Кузнецовим нім. військовиків і високопосадовців у Рівному. Її статті, надрук. 1941–43 у г. «Волинь», ви­дано у кн. «До нової роботи» (Р., 2012).

Рекомендована література

1. Перша українка — доктором прав // Жін. доля. 1928. Ч. 13/14;
   Google Scholar Internet
2. Білон П. Спогади. Піттсбурґ, 1956. Ч. 2;
   Google Scholar Internet
3. Харитя Кононенко // Шлях перемоги. 1993, 22 трав.;
   Google Scholar Internet
4. Передирій В. А. Українські періодичні видання для жінок в Галичині (1853–1939 рр.): Анотов. каталог. Л., 1996.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю