КУЗЬМО́ВИЧ Володимир (крипт.: К-ч, В.; 30. 11. 1886, м. Болехів, нині Івано-Фр. обл. — грудень 1943, Респ. Комі, РФ) — педагог, громадський і політичний діяч. Бать­ко М. Кузьмовича. Закін. Віден. університет. Від­тоді викладав математику і фізику в навч. закладах Льво­ва. Під час 1-ї світової війни заарешт. рос. вла­­дою і депортований у Середню Азію. Провадив нац. діяльність серед українців, які там проживали. Після поверне­н­ня у Галичину спів­працював з укр. період. вид., друкував стат­ті на пед.-освітні теми. 1922–23 — викладач Укр. таєм. університету у Львові; 1923–25 — відп. ред. ж. «Молоде життя» Укр. кра­йового товариства охоро­ни ді­тей і опіки над молод­дю у Львові; 1925–28 — викладач і дир. при­ват. коедукац. гімназії товариства «Рідна школа» (Дрогобич). У 1930-х рр. — ін­спектор товариства «Рідна школа», секр. Укр. катол. союзу і гол. ред. його друк. органу — г. «Ме­­та» (1931–39), у 1932 започатку­вав вид. додатка до неї «Літера­тура. Мистецтво. Наука». 1935–39 — у складі редколегії г. «Діло» (разом з І. Німчуком та І. Кедриним-Рудницьким), створ. на час від­сутності гол. ред. В. Мудрого. Член УНДО, 1935–38 — посол до Варшав. сейму від обʼ­єдн., 1938–39 — голова його секретаріату. 1939 заарешт. більшовиками, засланий у Сибір, де й помер.