КУЛИ́К Анатолій Євгенович (08. 11. 1939, Полтава) — баяніст, педагог. Професор (2002). Заслужений артист Укра­їни (1995). Лауреат конкурсу мо­лодих виконавців 8-го Всесвіт. фестивалю молоді (Гельсинкі, 1962). Закін. Київ. ін­ститут культури (1978; кл. баяна М. Нечипоренка, диригува­н­ня — І. Ро­зумного). 1962–2001 — соліст оркестру нар. інструментів Нац. засл. укр. нар. хору ім. Г. Верьовки (Київ), де також за­ймався композитор. діяльністю. Окрім баяна, чудово володів допоміж. інструментами — контрабасом і сопілкою. У репертуарі — кращі зразки нар. творчості, цикли пісень в оброб­ці укр. композиторів М. Лисенка, Г. Верьовки, О. Кошиця та ін., а також вокал.-хореогр. композиції, нар. сцени, цикли обряд. пі­сень. Гастролі у Франції, Італії, Іспанії, Німеч­чині, Кореї, Китаї, Канаді, країнах Лат. Америки. К. — автор низки обробок укр. нар. пісень і танців («Чи ти, нень­ко, чула», «Не стій, вербо», «Жалі мої, жалі», «Гречаники», «Гопак з піснями», «Голубка», «Козачок», «Крутяк»); творів для школи гри на цимбалах, твори Н. Струницької. Як композитор К. спів­працює з багатьма поетами-піснярами, зокрема у спів­­авт. з Ю. Удодом під­готував зб. пісень «У літній вечір над Дні­пром», «Я милішого краю у світі не знаю» (обидві — 2005), «Пісні рідного краю» (2006; усі — Київ). Пісні К. ви­дані на аудіокасетах та компакт-дисках. За сумісн. 1985–2002 викладав у Нац. аг­­рар. університеті (водночас концерт­мейстер нар. ансамблю пісні і танцю «Колос»), 2001–03 — Нац. університеті культури і мистецтв (обидва — Київ).