КУЛИ́ЦЬКИЙ Микола (28. 06. 1903, містечко Глиняни Пере­мишлян. пов., нині місто Золочiв. р-ну Львiв. обл. — 26. 10. 1970, м. Чикаґо, шт. Іл­лінойс, США) — карто­граф, гео­граф. Дійсний член НТШ. Закiн. Яґел­лон. університет (Краків, 1930). Пiд час 2-ї свiт. вiйни працював карто­графом в Укр. центр. комітетi (Кракiв, Львів). Здобув ступ. д-ра гео­графії в УВУ у Мюнхені (1946), де й викладав 1947–49. Емігрував до Чикаґо, де працював у картогр. фірмі. Бiльшiсть настiн. карт України та її окремих регiонiв виконав разом із В. Ку­бi­йовичем, серед них — «Карта України i сумежних країв» (масш­таб 1:2500 000; Л., 1935), «Фiзич­на карта Українських земель» (мас­штаб 1:1500 000; Л., 1939), «Лемкiвщина i Надся­н­ня» (масш­таб 1:400 000; Кракiв, 1940), «Фiзична карта Чорноморських країв» (мас­штаб 1:1500 000; Кракiв; Л., 1942), «Адмiнi­стра­тивна карта Галичини» (мас­­­штаб 1:500 000; Краків; Л., 1943). Брав участь у під­готовці першого нац. атласу «Атлас України й сумежних країв» (Л., 1937), праці «Гео­графія українських і сумежних земель» (Л., 1938; Краків; Л., 1943), низку карт-iлю­страцiй до «Енциклопедiї україно­знавства» (усі — за ред. В. Ку­бi­йовича). Ви­вчав форми жител в Українi, зокрема у Карпатах.