Кульбакін Степан Михайлович
КУЛЬБА́КІН Степан Михайлович (28. 07(09. 08). 1873, Тифліс, нині Тбілісі — 22. 12. 1941, Белґрад) — мовознавець. Доктор слов’ян. філології (1908), член-кореспондент Польс. АН (1907), РАН (1919), академік Серб. АН (1927). Закін. Новорос. університет (Одеса, 1897). Працював 1896–1900 у б-ках С.-Петербурга та Москви; від 1900 — доцент Новорос. університету. 1904–19 — у Харкові: від 1908 — професор кафедри слов’ян. філології Університету, водночас на Вищих жін. курсах: проф., 1911–19 — ректор. Від 1920 — проф. Університету в м. Скоп’є; від 1924 — проф. філос. факультету Белґрад. університету. Наукові дослідження: старослов’ян. писемність, історія слов’ян, слов’ян. мови. Автор пр. «Украинский язык: Краткий очерк исторической фонетики и морфологии» (Х., 1919).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Заметки о языке и правописании Волканова евангелия. Т. 1–4. С.-Петербург, 1898; Софийский синодик в новом издании и характеристике. С.-Петербург, 1899; Лексика Хиландарских отрывков. С.-Петербург, 1902; Былые долгие гласные польского языка. О., 1902; Охридская рукопись Апостола конца ХІІ века // Български старини. София, 1907. Кн. 3; Краткая фонетика и морфология сербского языка. Х., 1909; Древнецерковнославянский язык. Х., 1911–13. Вып. 1–3; 3-е изд. — 1917; Грамматика церковнославянского языка по церковным памятникам. Москва, 2005.
Рекомендована література
- Кульбакин Степан Михайлович // Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиогр. слов. Минск, 1976. Т. 2.
Завантажити статтю
Людина 
