Культура естетична

КУЛЬТУ́РА ЕСТЕТИ́ЧНА — інтелектуальний рівень національних і світо­глядних напрямів естетики, їхня художня якість. К. е. варто роз­глядати у руслі історії естетики: від за­проваджен­­ня від­повід. терміна нім. філософом А. Баумґартеном у 18 ст., ґрунтов. естет. концепцій класич. нім. філософії до злободен. ката­строфи украй догматизов. марксис.-ленін. естетики, до су­­час. над­звичайно строкатих естет. концепцій. Часто поня­т­тя «К. е.» невиправ­дано ототожнюють з історією мистецтва та мис­­тецтвознавством. На­справді К. е. — то особливі стадії та періоди світ. духов. роз­вою, у якому на певних етапах простежується історично неуник. роз­пад первіс. синтетич. форм люд. культури на окремі спеціалізов. ділянки, усамо­стійнені у своїх за­­собах і цілях. Від­повід. чином художня діяльність людини еман­­сипується від релігії, міфології, матеріал. виробництва. Проте істо­­рія культури від доби давнього її роз­паду на окремі ділянки аж до наших днів засвідчує, що й окрема людина, і всі люд. колективи у без­лічі жанрів своєї позамист. діяльності по­стійно намагаються зберегти певні озна­­ки мист. діяльності. Обсяг цих зусиль і є власне К. е. певних су­спільств і епох. Це ніби мистецтво поза мистецтвом, ця естетика поза естетикою постають як фундам., наскрізна характеристика, як особливий антропол. принцип того, що Б. Паскаль на­звав умовами люд. існува­н­ня. К. е. притаман­на всім типам і формам люд. спільнот, які пішли шляхом диференціації всіх проявів їхньої жит­тєдіяльності, ди­станціюва­н­ня одне від одного, а проте збе­­рігають зга­дане тяжі­н­ня позами­­стецького до власне мистецького, навіть релігійного, міфічного, магічного. Особливо вираз­­но це по­стає у досучас., але вже класово диференці­йов. су­спільствах, де і серед еліт, і у нар. середовищі саме у без­лічі проявів спо­стерігаються намага­н­ня — у царині будь-якої предметності та соц. обрядовості — витворити їхню К. е., певним чином на­ближену до мистецтва. Напр., синологія нагадує нам, що середньовічні китайці у своєму побу­­ті користувалися речами, які обо­­вʼязково дорівнювали чи не мист. витворам. Власне, будь-яка нар. культура всіх ві­домих її форм обовʼязково прагне зберегти естетично-художню присутність у всіх сферах свого буття. З огля­­ду на це особливої уваги заслуговує і намага­н­ня індустр. доби зберегти бодай певний коефіцієнт естетичного у своїй продукції. К. Маркс запевняв, що капіталіст. виробництво вороже мистецтву, — маючи на увазі сучас. йому т. зв. манчестер. капіталізм. Але вже на­прикінці 19 ст. зʼявилися числен­ні «парамист.» проекти для поновле­н­ня у тогочас. виробництві естет. мист. начала того чи ін. ступ.: або консе­рватив. шляхом у ви­гляді часткового поверне­н­ня до рукотвор. форм середньовіч. виробництва, то­­діш. ремесел, або, навпаки, до по­єд­на­н­ня ультрасучас. форм і матеріалів індустріал. цивілізації з естет.-худож. началом. Якщо консе­рвативні утопії створе­н­ня К. е. за рахунок рукотвор. минувшини були, однак, витіснені з сучас. обігу і збереглися лише в окремих випадках як екзот. релікти, як своє­­рідні «сувеніри» тієї минувшини, то симбіоз індустріального й естетичного, мас. виробництва і худож. його оформле­н­ня ви­явився вельми пер­спективним. Сучасність у роз­маїтих формах прагне створити К. е. перед­усім за допомогою дизайну. Характерно, що те намага­н­ня знач. мірою вибудоване на авангардист. спадщині перших десятиріч 20 ст., на героїч. зуси­л­лях тодіш. усамітненого у своїх майстернях мистецтва, спраг­­лого нових форм. Епоха по­всюд. демократизації світу і су­провід. їй колосал. мас­штабів масово-матеріал. виробництва з над­звичай. інтенсивністю і доволі органічно засвоїла ту спадщину, пере­кладаючи колись художньо унікальне на мову вже великих чи­­сел і накладів. Водночас сучасність намагається ввести у гуманітар. обіг у режимі великих тиражів і класичну мист. спадщину минулого. Проте цей процес, дещо під­вищуючи К. е. цивілізації, разом з тим не по­збав­­лений недоліків, повʼязаних з очевид. зниже­н­ням вартостей тієї спадщини у мас. рецепції та взагалі у культурі масовій з її неминучим спроще­н­ням усіх куль­­тур. моделей.

Завантажити статтю