КУЛЬТУ́РНИЙ СОЮ́З УКРАЇ́НСЬКИХ ТРУДЯ́ЩИХ — національно-культурна організація русинів-українців Чехо­словач­чини. Під­готов. комітет засн. 1951 після роз­пуску Укр. нар. ради Пряшівщини з метою утвер­дже­н­ня укр. нац. сві­домості серед насел. (замість рос. нац. сві­домості) у дусі комуніст. ідео­­логії, офіційно затв. 1954. Поширював укр. культуру і друк. слово, сприяв роз­витку шкільництва, худож. самодіяльності, організовував фестивалі, наук. конф., семінари, читац. конференції тощо. У різний час мав від 240-а до 280-ти первин. осередків і бл. 10 тис. чл. Серед період. вид. — «Нове життя», «Друж­но вперед», «Дукля», «На­укові записки Культурного союзу українських трудящих». Про­водив щорічні Свята культури русинів-українців Словач­чини у Свиднику (від 1955), Фестивалі культури та спорту (від 1962) й драми і худож. слова ім. О. Духновича (від 1969) у Меджилабірцях, фольклору русинів-укра­їнців Словач­чини у Кам­йонці (від 1965), огляд виконавців нар. пісні «Маковицька струна» у Бар­дієві (від 1973) та ін.; організував понад 20 свят культури й спорту в укр. селах Сх. Словач­чини; під­тримував творчі звʼязки з товариством «Україна» (Київ) та культур. осередками українців і русинів Польщі та Югославії; спів­працю­вав із упр. культури Закарп. обл. К. с. у. т. мав своїх депутатів у парламенті, його діяльність повністю фінансувалася з держ. бюджету. На 12-й конф. 1990 К. с. у. т. пере­йменов. у Союз русинів-українців Чехословач­чини, 1993 — у Союз русинів-українців Словач­чини.