Курило Євген-Ярослав Львович
КУРИ́ЛО Євген-Ярослав Львович (18. 10. 1912, м. Чортків, нині Терноп. обл. — 16. 10. 1984, м. Бінґемтон, шт. Нью-Йорк, США) — актор. Грав в Укр. нар. театрі ім. І. Тобілевича (м. Станіславів, нині Івано-Франківськ, 1928–35), мандрів. театрі «Заграва» (1935–38); Станіслав. ім. І. Франка (1939–40), Львів. ім. Лесі Українки укр. муз.-драм. театрах (1940–41), Львів. опер. театрі (1941–44). Водночас очолював Спілку укр. акторів у Львові (1942–43). Емігрував за кордон (1944). Працював арт. і реж. Ансамблю укр. акторів під керівництвом В. Блавацького у Німеччині (1945–49). Виїхав до США (1949). Співзасн. Об’єдн. митців укр. сцени (1949), його секр. Голова Бінґемтон. осередку Організації оборони чотирьох свобід України (1956–84). Знявся у фільмах «Довбуш», «Вітер зі Сходу» (реж. А. Роом; обидва — 1941). Спогади К. про театр. життя «Теплий кожух, тільки шкода: не на мене шитий» опубл. в «Альманасі УНС на рік 1987» (Джерзі Ситі; Ню-Йорк, 1987).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Софрон («Маруся Богуславка» М. Старицького), Михайло («Украдене щастя» І. Франка), Бернард дель Аква («Облога» Ю. Косача), Мокій («Мина Мазайло» М. Куліша), Яким («Степовий гість» Б. Грінченка), Мазепа («Батурин» Л. Лісевича за Б. Лепким), Платон («Платон Кречет» О. Корнійчука), Вініцій, Князь Ігор («Камо грядеши», «Слово о полку Ігоревім» Г. Лужницького), Привид Гамлетового батька («Гамлет» В. Шекспіра), Петро («Ріка» М. Гальбе).
Рекомендована література
- Курило Євген // Наш театр: Кн. діячів укр. театр. мистецтва 1915–1991. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1992. Т. 2;
- Ревуцький В. В орбіті світового театру. К.; Х.; Нью-Йорк, 1995.
Завантажити статтю
Людина 
