КУРТЯ́К Євген-Роман Григорович (11. 02. 1936, с. Желехів Великий, нині Великосілки Камʼянка-Бузького р-ну Львів. обл. — 17. 09. 1996, Львів) — письмен­ник. Член Спілки письмен­ників України (1962). На­вчався на факультеті журналістики Львівського університету (до 1964, не закінчив), Вищих літературних курсах при Літературному ін­ституті у Москві. Працював у редакціях міських і ра­йон­них газет на Львівщині й Тернопільщині; у редакції журналу «Жовтень», 1983–91 — у видавництві «Каменяр» (обидва — Львів). Автор історичних романів «Віхола» (1963), «Високий За­мок» (1964), «Хрест і Калина» (1966), «Кров на стежках» (1968), «Долина печалі» (1971), «Присяга на Бе­скиді», «Зелемінь» (оби­два — 1979; складають дилогію «Бе­скиди», 1983), «Губернаторські вали» (1981), «Спадок віків» (1989), «Спалені обози» (1993; усі — Київ), у яких висвітлював болючі теми української історії. Соціальним і морально-етичним про­блемам, що по­ставали перед тогочасною молод­дю, присвятив повісті «Світла доля твоя» (1961), «Буг іскрить хвилями» (1964; обидві — Київ), «Двоє в дорозі» (Львів, 1975), «Акція “Шталаг-325”» (Київ, 1988) та ін.