Куц Володимир Петрович

КУЦ Володимир Петрович (07. 02. 1927, с. Олексине, нині Тростянецького р-ну Сумської обл. — 16. 08. 1975, Москва) — легко­атлет (біг на довгі ди­станції), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1954). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Ленін­градський ін­ститут фізичної культури (нині С.-Пе­тер­бург, 1961). Чемпіон 16-х Олімпійських ігор на ди­станціях 5000 і 10000 м (м. Мельбурн, Австралія, 1956), Європи на ди­станції 5000 м (1954), СРСР на ди­станціях 5000 м (1953–59), 10000 м (1953–56), з кросу на ди­станції 8 км (1957). Багаторазовий рекордсмен світу (1954–57) та СРСР (1953–57). У 1956 і 1957 ви­знаний кращим спортс­меном світу. Ви­ступав за СКА (Ленін­град, 1952–53), ЦСКА (Москва, 1954–57). Член збірної команди СРСР (від 1953). Тренери — Л. Хоменков, Г. Нікіфоров. Працював старшим тренером ЦСКА (від 1961), начальником ДЮСШ (Москва, від 1973). Серед вихованців — чемпіон і рекордсмен СРСР з бігу на ди­стан­ції 5000 м В. Афонін, чемпіон і пере­можець Спартакіади СРСР з бігу на ди­станції 3000 м з пере­шкодами С. Скрипка. За­провадив у світову практику «рваний» ритм бігу, завдяки якому здобув пере­могу на Олімпійських іграх. Автор кн. «От новичка до мастера спорта» (1962), «Повесть о беге» (1964; обидві — Москва). Його імʼям на­звано стадіон у м. Тростянець, футбольно-атлетичний комплекс у Москві.

Завантажити статтю