Куценко Віталій Данилович

КУЦЕ́НКО Віталій Данилович (26. 11. 1939, с. Мартове Печеніз. р-ну Харків. обл.) — диригент, педагог. Професор (2010). Заслужений діяч мистецтв України (2000) та Марій. АРСР (1974). Закін. Харків. (1965) та Ленінгр. (нині С.-Пе­тербург, 1971; викл. М. Рабинович, І. Шер­ман) консерваторії, асистентуру-стажування при Казан. консерваторії (РФ, 1978; кер. Н. Рахлін). Працював гол. диригентом Марій. муз.-драм. театру (м. Йошкар-Ола, РФ, 1969–75), Самарканд. (Узбекистан, 1975–76), Татар. ім. М. Джаліля (м. Казань, 1976–82) театрів опери та балету, симф. оркестрів Томської (РФ, 1982–85) та Харків. (1985–97) філармоній. Від 1997 — гол. диригент Харків. театру опери та балету ім. М. Лисенка; водночас від 1991 — викладач, від 2010 — професор кафедри опер. підготовки Хар­ків. університету мистецтв. Гастролі у кра­їнах Європи і США. У репертуарі — опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Травіата», «Рі­ґолетто», «Трубадур», «Бал-мас­карад», «Аїда», «Набукко» Дж. Вер­ді, «Фауст» Ш. Ґуно, «Порґі і Бесс» Дж. Ґершвіна, «Русалка», «Ка­м’яний гість» О. Даргомижсько­го, «Паяци» Р. Леонкавалло, «Тос­ка», «Богема», «Мадам Баттер­фляй» Дж. Пуччіні, «Царева наречена» М. Римського-Корсакова, «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Іоланта» П. Чайковсько­го, «Севільський цирульник», «Шлюбний вексель» Дж. Россіні, «Поет» Л. Колодуба (1-е виконання, 2001); симфонії Й. Гай­дна, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, Й. Брамса, А. Брукнера, Ж. Бізе, А. Дворжака, С. Про­коф’єва, С. Рахманінова, П. Чай­ков­ського, Д. Шостаковича; увертюри, симф. поеми, сюїти, інструм. концерти, кантати, ора­торії, серед яких — «Реквієм» Дж. Верді, В.-А. Моцарта, А. Ке­рубіні, «Карміна Бурана» К. Ор­фа, «Стабат матер» А. Дворжака, «Te Deum» А. Брукнера, «Цар Едіп» І. Стравинського.

Завантажити статтю