КУ́ЧЕР Борис Якович (03. 12. 1929, Київ — 17. 05. 2015, там само) — архітектор. Член НСАУ (1957). Заслужений архітектор України (1995). Член-кореспондент Укр. академії архітектури (2003). Закін. Київ. інж.-буд. ін­ститут (1953). Працював 1967–72 гол. архітектором ін­ституту «Укрсоюзкурорт­­проект»; 1972–84 — гол. архітектором проекту НДПІ міс­то­будува­н­ня; 1953–67 та 1984–2004 — в ін­ституті «Гі­процивіль­пром­буд» (усі — Київ): 1961–67 та 1984–2004 — гол. архітектор проекту. Серед реаліз. проектів — Ін­ститут електрозварюва­н­ня АН УРСР на розі вул. В. Боженка та Г. Димитрова (1967), НДПІ містобудува­н­ня на вул. Велика Житомирська, № 9 (1974), адм.-вироб. будинок ін­ституту «Укрсоюзкурорт­­проект» на вул. Шота Ру­ставелі, № 41 (1978), Академія НБУ на вул. Андріївська, № 1 (1998), ма­сив Нивки-4 на Гостомел. шосе (1967) у Києві, Будинок уряду Молд. РСР у Кишиневі (1960–65), Черкас. муз.-драм. театр ім. Т. Шев­ченка (1961–65), Будинок проф­спілок (1971), генплан і гол. павіль­йон центр. колгосп. ринку (1995) у Він­ниці, Будинок проф­спілок у Херсоні (1972), житл. будинок на вул. Червоноармійська, № 65 у Чернівцях (2002).