КУШНІ́Р Михайло (23. 08. 1897, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ — 08. 04. 1988, Вашинґтон) — графік, мистецтво- і літературо­знавець, політичний, громадсько-культурний діяч. Доктор філософії (1950). Дійсний член НТШ (1973). Член УВО (1922–29), ОУН (1929). Учасник визв. змагань 1920-х рр. (служив у лавах УГА). Один із засн. Укр. таєм. університету у Львові. Під час окупації Польщею Галичини кілька разів був заарешт. та увʼязнений. Навч. у Віден. (викл. А. Делюґ) і Мюнхен. (1919–21; викл. К. Каспер) АМ; закін. філос. факультет Укр. (1926) та Польс. tom16_4958.tif(1931) університетів у Львові, Гайдельбер. університету (1950). Організатор т-в «Просвіта» на Станіславщині (1926–39). Ред. г. «Станіславівські вісті» (1928–30). Один із від­­­новників театру ім. І. Тобілевича у Станіславі (1928–32). Кер. від­ділу культур. праці при Укр. ЦК на укр. землях Ген. губернаторства у Кракові і Львові (1941–45). Член військ. управи дивізії «Галичина» (1943–45), Укр. нац. комітету (1945). Від 1948 — у США. Ред. ж. «Авангард» (1948–57). Член Гол. управи Організації оборони чотирьох св­обід України (1950–75). Голова Спілки укр. молоді США (1960–70) та Асоц. діячів укр. культури (1965–70). За учас­ті К. засн. 7 від­ділів Асоц. (5 — у США, 2 — у Канаді) і ж. «Естафета» (м. Детройт). Активно допомагав Антибільшов. блоку народів. Від 1974 — над­звич. проф. Укр. катол. університету в Римі, 1977–80 — у філіях Університету (Вашинґтон, Філадельфія). Автор книг, статей, есе на філос., мист., літ., сусп., виховні та політ. теми. Графічні роботи К. екс­понували­­ся 1927–35 на колектив. ви­ставках у Мюнхені, Берліні, Кельні, Штут­т­ґарті, Франкфурті-на-Майні. Ро­­боти по­значені драматичністю.