Кущ Анатолій Васильович

КУЩ Анатолій Васильович (30. 11. 1945, Київ) – скульптор. Батько Х. Кущ-Катракіс. Народний художник України (1996). Акад. НАМУ (2004). Державні нагороди. Член НСХУ (1976). Закін. Київський художній інститут (1972; май­стерня В. Бородая). На твор. роботі. Учасник мист. виставок від 1970-х рр. Персон. – у Києві (1997, 2005). Осн. галузі – станк. і монум. скульптура (портрет, істор. та символ. композиції, анімаліс­­тика, декор. пластика, рельєф, медальєрне мистецтво). У скульптур. роботах К. відображено драм. історію України. Зображує переважно вершників, образи жінок. Проблеми вій­­ни і миру, ненависті та любові, жорстокості й людяності К. про­стежує від християн. часів через іпостасі язичниц. божеств до наших днів Використовує бронзу, мар­­мур, камінь, дерево.

Тв.: парк. скульптура «Перше кохання» (1976, Біла Церква); «Муза скульп­­тури» (фасад Будинку НСХУ, Київ, 1978); станк. скульптури – «Князь Святослав» (1978), «Хлопчик і дельфін» (1979), «П. Панч» (1981), «В. Собко» (1982), «Юність планети», «С. Олійник – поет, солдат, громадянин» (обидві – 1983), «Зоя» (1985), «Тарасові шляхи» (с. Моринці, нині Шевченкове Звенигород. р-ну Черкас. обл., 1986), «Галатея», «І. Мазепа» (обидві – 1990), «М. Криво­­ніс», «І. Богун» (обидві – 1995), «Перемога під Жовтими Водами» (1996), «Д. Нечай», «І. Сірко», «Тут нас триста як скло товариства лягло» (усі – 1997), «В. Ющенко» (1998), «П. Орлик» (2001), «Петро Могила – митрополит Київсь­­кий» (2003), «Сказання про Одіссея» (2004); пам’ятні знаки – О. Купріну (1981), М. Булгакову (1982), І. Сікорському (1983), Я. Івашкевичу (1986), П. Сагайдачному (1992; усі – Київ); пам’ятники – П. Тичині (с. Піски Бобровиц. р-ну Черніг. обл., 1981), М. Біляшевському (Київ, 1985), «Князь Ігор», «Ярославна», «Боян» (усі – 1990), жерт­­вам концтаборів (м. Новгород-Сіверський Черніг. обл., 1991), «Берестецька битва» (м. Берестечко Волин. обл., 1992), жертвам голодомору в Україні (м. Блумінґдейл, шт. Іллінойс), Геродоту в Ілліной. університеті (обидва – 1993, США), Т. Шевченку (с. Бурштин Галиц. р-ну Івано-Фр. обл., 1994; м. Слуцьк, Білорусь, 1996; Варшава, 2002), Б. Хмель­­ницькому (м. Рокфорд, шт. Іллінойс, 1996), П. Орлику (2012, Київ); композиція «Черкащина» (1987); монум. ком­­плекси – на честь 700-річчя Черкас (1988), 1000-річчя Лубен (1990); рель­­є­­фи – «Пастораль» (1989, м. Форос АР Крим), цикл для Музею Кобзаря у Черкасах (1991); проект Монумента Не­­залежності України та його осн. скульптурні компоненти – центр. постать «Оранта-Україна», композиція «Засновники Київської Русі-України (Кий, Щек, Хорив та Либідь)» для Києва (усі – 2002).

Літ.: Федорук О. К. Аргументи буття пластики: [Про творчість укр. скульпто­­ра А. Куща] // Сучасність. 1999. № 7–8; Авраменко О. Анатолій Кущ (До 60-річ-­­чя від дня народж.) // Мист. обрії’2005–06: Альм. К., 2006. Вип. 8–9; Собко­вич О. Історія України у бронзі // ОМ. 2009. № 4; 2010. № 1.

О. О. Авраменко

Основні твори

парк. скульптура «Перше кохання» (1976, Біла Церква); «Муза скульп­­тури» (фасад Будинку НСХУ, Київ, 1978); станк. скульптури – «Князь Святослав» (1978), «Хлопчик і дельфін» (1979), «П. Панч» (1981), «В. Собко» (1982), «Юність планети», «С. Олійник – поет, солдат, громадянин» (обидві – 1983), «Зоя» (1985), «Тарасові шляхи» (с. Моринці, нині Шевченкове Звенигород. р-ну Черкас. обл., 1986), «Галатея», «І. Мазепа» (обидві – 1990), «М. Криво­­ніс», «І. Богун» (обидві – 1995), «Перемога під Жовтими Водами» (1996), «Д. Нечай», «І. Сірко», «Тут нас триста як скло товариства лягло» (усі – 1997), «В. Ющенко» (1998), «П. Орлик» (2001), «Петро Могила – митрополит Київсь­­кий» (2003), «Сказання про Одіссея» (2004); пам’ятні знаки – О. Купріну (1981), М. Булгакову (1982), І. Сікорському (1983), Я. Івашкевичу (1986), П. Сагайдачному (1992; усі – Київ); пам’ятники – П. Тичині (с. Піски Бобровиц. р-ну Черніг. обл., 1981), М. Біляшевському (Київ, 1985), «Князь Ігор», «Ярославна», «Боян» (усі – 1990), жерт­­вам концтаборів (м. Новгород-Сіверський Черніг. обл., 1991), «Берестецька битва» (м. Берестечко Волин. обл., 1992), жертвам голодомору в Україні (м. Блумінґдейл, шт. Іллінойс), Геродоту в Ілліной. університеті (обидва – 1993, США), Т. Шевченку (с. Бурштин Галиц. р-ну Івано-Фр. обл., 1994; м. Слуцьк, Білорусь, 1996; Варшава, 2002), Б. Хмель­­ницькому (м. Рокфорд, шт. Іллінойс, 1996), П. Орлику (2012, Київ); композиція «Черкащина» (1987); монум. ком­­плекси – на честь 700-річчя Черкас (1988), 1000-річчя Лубен (1990); рель­­є­­фи – «Пастораль» (1989, м. Форос АР Крим), цикл для Музею Кобзаря у Черкасах (1991); проект Монумента Не­­залежності України та його осн. скульптурні компоненти – центр. постать «Оранта-Україна», композиція «Засновники Київської Русі-України (Кий, Щек, Хорив та Либідь)» для Києва (усі – 2002).

Рекомендована література

1. Федорук О. К. Аргументи буття пластики: [Про творчість укр. скульпто­­ра А. Куща] // Сучасність. 1999. № 7–8;Google Scholar
2. Авраменко О. Анатолій Кущ (До 60-річ-­­чя від дня народж.) // Мист. обрії’2005–06: Альм. К., 2006. Вип. 8–9;Google Scholar
3. Собко­вич О. Історія України у бронзі // ОМ. 2009. № 4;Google Scholar
4. 2010. № 1.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF