Лабінський Микола Гнатович

ЛАБІ́НСЬКИЙ Микола Гнатович (15. 11. 1936, с. Ольгопіль, нині Чечельниц. р-ну Вінн. обл. — 19. 06. 2019, м. Буча Київ. обл.) — театрознавець. Член НСЖУ (1978), НСПУ (1996). Літ.-мист. премії ім. І. Котлярев­ського (1993), ім. Леся Курбаса (2002). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1962; курс І. Волошина). Відтоді працював у Києві: у системі Міністерства культури УРСР, Комітеті у справах преси при РМ УРСР (1968–72); у гол. ред. УРЕ (1974–98); водночас від 1984 — у видавництві «Українська енциклопедія»; від 1998 — наук. консуль­тант, рецензент, автор низки статей в ЕСУ. Підготував нари­­си про М. Бажана, П. Тичину, Ю. Смо­лича, І. Кочергу, М. Зань­ковецьку. Здійснив багатотомне видання мист. спадщини Леся Курбаса, упорядкував спогади його учнів та найвидатніших по­слідовників, відкрив численні фотодокументи й архівні свідчення. Автор дослідж. «Лесь Кур­бас. Спогади сучасників» (1969), «Лесь Курбас. Березіль: З творчої спадщини» (1988), «Молодий театр. Генеза. Завдання. Шляхи» (1991), «Лесь Курбас. Філософія театру» (2001); співавтор розвідок «Поема народного гніву» (1972), «На сцені “Гайдамаки”» (1989; усі — Київ), кн. «Лесь Курбас. Статьи и воспоминания. Литературное наследие» (Мос­ква, 1987); ст. «Прем’єра “Гайдамаків”», «Трагічна доля митця» у кн. «Життя і творчість Леся Курбаса» (Л.; К.; Х., 2012). Брав участь в упорядкуванні кн. «В. С. Довбищенко. Театр» (1984), енциклопед. довідників «Мит­ці України» (1992), «Мис­тец­тво Украї­ни» (1997), «Шевченківські лауреати» (автор-упорядник, 2001; 2007; 2012), «Художники України» (2006), «Микола Бажан. Маловідомі мис­­тецькі сто­­рінки» (2014; усі — Київ).

Рекомендована література

1. Москаленко М. «Березіль» і все життя // Молода гвардія. 1988, 2 берез.;
   Google Scholar Internet
2. Шудря М. Сім миттєвостей із семи десятиліть // УК. 2006. № 11;
   Google Scholar Internet
3. Його ж. Поруч із корифеєм // ЛУ. 2011, 8 груд.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю