Ладижинське водосховище

ЛАДИ́ЖИНСЬКЕ ВОДОСХО́ВИЩЕ — найбільше водо­сховище на Пів­ден­ному Бузі у межах Він­ницької області. Створено 1964 як водо­йму-охолоджувач Ладижинської ДРЕС (нині Ладижинська ТЕС). Довжина 45 км, ширина до 1,3 км, пере­січна глибина 7 м, максимальна — до 16–17 м, площа бл. 20 км², обʼєм 0,13–0,15 м³. Праві береги у верх­ній і нижній частинах низькі, у середній — високі, ліві — високі, подекуди урвисті, ускладнені балками та ярами з тимчасовими водо­стоками. Берегова лінія у верхівʼї і середній частині водо­сховища звивиста, у нижній — часто ускладнена абразивними процесами, подекуди зсувами. Верхівʼя водо­сховища по­ступово замулюється та заро­стає водно-болот. рослин­ністю. Мінералізація води коливається від 460 до 710 мг/л, максимальних значень досягає взимку. Вміст роз­чин­ного кисню у воді біля поверх­ні становить 5–14 мг/л, біля дна — 2–10 мг/л, улітку знижується внаслідок цвіті­н­ня води, особливо у верхівʼях. На термічний і льодовий режими нижньої частини водо­сховища, особливо взимку, сут­тєво впливають пі­ді­гріті води ТЕС. Улітку температура по­верх­невих вод сягає +28–+30 °С, взимку біля греблі — пере­січно +5–+6 °С, у верхівʼях — 0–+1 °С. На глиб. 10–12 м корін. річища вплив пі­ді­грітих вод у серед. і верх. частинах водо­сховища не поширюється. Суціл. льодовий покрив на більшій частині водо­­сховища формується у серед. грудня та скресає у березні, по­близу греблі та на береговій смузі, що прилягає до ТЕС, бувають лише забереги. Л. в. має тижневе регулюва­н­ня. Колива­н­ня рівня води впродовж року бл. 1,5 м, формується водно-болотна зона шириною до 2–5 м. Серед водяної рослин­ності — стрілолист, куча озерна, синьо-зелені водорості, очерет і комиш. Водяться карась, щука, сом, товстолоб, окунь та ін. У прибережних заростях, особливо у верхівʼї водо­сховища, — місця гніздува­н­ня птахів. Є ондатри та бобри. Воду Л. в. використовують для технічного і побутового по­стача­н­ня, зроше­н­ня, судноплавства та рекреації. На берегах, пере­важно лівому, — низка дитячих таборів, туристичних та ві­домчих баз, спортивних комп­лексів, водних станцій тощо.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю