ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Лазорик Федір Семенович

ЛАЗО́РИК Федір Семенович (псевд.: Федь Маковичанин, Смутножер, Даль­нозір; 01. 04. 1913, с. Бехерів Бардіїв. округу, Словаччина – 04. 07. 1969, м. Пряшів, нині Словаччина) – письменник, фольклорист, публіцист. Закін. Пряшів. учит. семінарію (1932). Дебютував 1926 віршем «Матерня пісня» у дит. ж. «Пчілка» (Ужгород). Учителював у селах Лютина (Пряшів. край, 1932–33), Руський Мочар (Великоберезнян. р-ну Закарп. обл., 1933–40), Млинарівці (Пряшів. край, 1940–45), водночас корегував дит. ж. «Колокольчик-Дзвіночок». Після 2-ї світової вій­ни переїхав до Пряшева, де (з перервами) редагував г. «Пряшівщина» і «Нове життя», ж. «Дружно вперед» та «Дукля». Записав і ви­дав зб. укр. нар. пісень Пряшів. краю «Співаночки мої» (Пря­шів, 1956), уклав буквар, читанку та підручник української мови для Сх. Сло­ваччини. Спільно із В. Ґрен­джою-Донським та І. Грицем-Дудою видав зб. «Розмова сторіч» (Бра­тислава, 1965), в якій висвітлено життя і побут, фольклор закарп. лемків. У його творах переважає ліризм, хоча іноді не уникав сатири чи сарказму, залежно від проблеми, яку висвітлював; у них показує тяжке поневіряння українців, які шукають роботу за межами свого краю. У передмові до антології укр. письменників Словаччини «Карпатська замана» (К., 1990) Д. Павличко назвав Л. одним із «фундаторів, зачинателів пряшівської української словесності» і зазначив, що «…загальна роль цього діяча культури дуже велика, особливо в орієнтуванні й переході пряшівської лемковини на українську мову». Опуб­лікував чимало віршів та оповідань для дітей. У рідному селі йому встановлено мемор. дош­ку (1993).

Тв.: Слово гнаних і голодних. 1949; Світанок над селами. 1953; Велика сила. 1955; Казка про Мороза-Лиходія та Сонечко-Добречко. 1955; Вибране. 1963; Роздуми і співи. 1963; Сніжні хри­зантеми. 1968; Вік наш фестивальний. 1968; Карпатська замана. 1971; Гей, Балкан, ти роден наш. 1979; Твори: У 2 т. 1985–88 (усі – Пряшів).

Літ.: Мольнар М. З джерел народних // Лазорик Ф. Вибране. Пряшів, 1963; Роман М. Федір Лазорик. Життя і творчість. Пряшів, 1974; Федака Д. Федір Лазорик // Під синіми Бес­ки­дами. Уж., 2006; Шелепець В. Голос Карпатської землі і долі (До 100-річчя від дня народж. Федора Лазорика) // Закарпаття. 2013, 2 квіт.

М. І. Мушинка

Основні твори

Слово гнаних і голодних. 1949; Світанок над селами. 1953; Велика сила. 1955; Казка про Мороза-Лиходія та Сонечко-Добречко. 1955; Вибране. 1963; Роздуми і співи. 1963; Сніжні хри­зантеми. 1968; Вік наш фестивальний. 1968; Карпатська замана. 1971; Гей, Балкан, ти роден наш. 1979; Твори: У 2 т. 1985–88 (усі – Пряшів).

Рекомендована література

  1. Мольнар М. З джерел народних // Лазорик Ф. Вибране. Пряшів, 1963;Google Scholar
  2. Роман М. Федір Лазорик. Життя і творчість. Пряшів, 1974;Google Scholar
  3. Федака Д. Федір Лазорик // Під синіми Бес­ки­дами. Уж., 2006;Google Scholar
  4. Шелепець В. Голос Карпатської землі і долі (До 100-річчя від дня народж. Федора Лазорика) // Закарпаття. 2013, 2 квіт.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Лазорик Федір Семенович / М. І. Мушинка // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-53046

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

16-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2016

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Людина

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

53046

Схожі статті

Іванов
Людина  |  Том 11 | 2023
Л. І. Брюховецька
Колесникова
Людина  |  Том 14 | 2014
Н. Я. Небелюк
Бурячок
Людина  |  Том 3 | 2004
В. Т. Габелко

Нагору