ЛЕ́БЕДЄВ Сергій Іванович (21. 02(06. 03). 1902, с. Ган­нівка, нині Верх­ньо­дні­пров. р-ну Дні­проп. обл. — 07. 10. 1989, Київ) — фізіолог рослин. Канд. с.-г. (1936), д-р біол. (1951) н., професор (1953). Заслужений діяч науки УРСР (1973). Державні нагороди СРСР. Закін. Полтав. с.-г. ін­ститут (1926). Працював на Полтав., Носів., Чемер. (обидві — нині Чер­ніг. обл.), Глухів. (нині Сум. обл.) дослід. станціях (1926–31), був одним з організаторів 1932–37 на базі остан­ньої ВНДІ конопель (нині Дослідна станція лубʼяних культур Ін­ституту с. господарства Пн. Сх. НААНУ), де працював заст. дир. з наукової роботи; 1937–41 — завідувач кафедри ботаніки, фізіології рослин і мікробіо­логії Глухів. с.-г. ін­ституту. Під час 2-ї світової вій­ни — агроном у Саратов. обл. та м. Уфа, зав. біо­хім. лаб. Башкир. селекц. станції (усі — РФ). Від 1943 — в Ін­ституті ботаніки АН УРСР: 1949–53 — завідувач від­ділу фізіології рослин; водночас 1944–48 — за­ступник директора з наукової роботи, зав. лаб. фізіології рослин Центр. респ. ботан. саду АН УРСР (обидва — Київ); 1953–59 — ректор і завідувач кафедри фізіології рослин Одес. університету; 1959–62 — ректор, від 1963 — завідувач кафедри фізіології та біо­­хімії рослин Укр. с.-г. академії (Київ), де створив лабораторії фотосинтезу, ізотоп., електрон. мікро­скопії. Спів­організатор Укр. товариства «Зна­н­ня» (1948), очолював його секцію біол. наук (від 1962). Наукові дослідже­н­ня: сортови­пробува­н­ня картоплі, пшениці, жита, фізіологія конопель, фізіол. роль мікро­елементів, продуктивність мор. водоростей, фізіол.-біо­хім. основи під­вище­н­ня врожайності с.-г. культур, ультра­структура апарату фотосинтезу, електрон­но-мікро­скоп. структура хлоропластів, закономірності вза­ємозвʼяз­ку мінерал. живле­н­ня та водного режиму з фотосинтезом і структурно-функціон. особливостями пігмент. системи рослин, роль каротиноїдів у житті рослин, фізіологія та біо­хімія пром. водоростей.