Лебединська Тетяна Миколаївна

ЛЕБЕДИ́НСЬКА Тетяна Миколаївна (23. 02. 1937, Київ) – перекладачка, літературознавець, культуролог. Дочка М. Шпака, дружина І. Лебединського, бабуся О. Карова. Кандидат філософських наук (1974). Член НСПУ (1990). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2007). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1962). Відтоді живе й працює у С.-Пе­тербурзі, викладала в електротех. інституті (1964–76), технол. інституті холодил. промисловості (1976–94), університеті пед. майстерності (1994–98), інституті освіти дорослих (1998–2005). На творчій роботі. Спільно з чоловіком переклала з араб. українською мовою романи «В нашому домі мужчина» І. Абд аль-Куддуса (1966), «Сестра Харуна ар-Ра­шіда» (1969; рос. перекл. – Ленінград, 1970) та «Сини Харуна ар-Рашіда» (1974) Дж. Зейдана, «Життя – це мить» Ю. ас-Сібаї (1976), «Дні мого життя» Т. Хусейна (1979), зб. оповідань «По­лум’я» (1964), «Вогненні вітри» (1983; усі – Київ), а також низку творів рос. мовою, вміщених у багатьох колектив. збірках. Л. – упорядниця й співперекладачка зб. «Арабські прислів’я та приказки» (К., 1981). Дослідж. Л. присвячені укр.-близькосх. та укр.-рос. культур. зв’язкам (ст. «Схід у житті і творчості Л. Українки», 1978; «Українські сюжети арабської преси», 1989 тощо), зокрема вивчає обставини та місця перебування відомих укр. культ.-осв. діячів у С.-Пе­тербурзі (кн. «Пам’ятні міс­ця Т. Г. Шевченка в Санкт-Петер­бурзі», К., 1994; С.-Пе­тербург, 2004; «Историко-биографичес­кий словарь. Санкт-Петербург и Украина XVIII – XX вв.», С.-Пе­тербург, 2002; «Український некрополь у Санкт-Петербурзі», К., 2007 та ін.). Від 2000 у С.-Пе­тербурзі щорічно проводить між­нар. семінар «Санкт-Петер­бург – Україна». Організаторка виставок «Шевченківський Санкт-Петер­бург» (2001) та «Українському Санкт-Петербургу – 300 років» (2003) у Києві.

Літ.: Андрусів С. Тетяна Лебединська – «наша людина в Росії і ще далі на Схід» // ЛУ. 1997, 24 квіт.; Україна й українці – цвіт нації. К., 2011.

М. М. Сулима

Рекомендована література

1. Андрусів С. Тетяна Лебединська – «наша людина в Росії і ще далі на Схід» // ЛУ. 1997, 24 квіт.;
   Google Scholar Internet
2. Україна й українці – цвіт нації. К., 2011.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю