ЛЕБЕДИ́НСЬКИЙ Ігор Леонідович (08. 08. 1926, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург — 17. 09. 2010, там само) — пере­кладач, економіст. Чоловік Т. Ле­бединської, дід О. Карова. Член НСПУ (1995). Доктор економічних наук (1996), професор (1996). Закін. Ленінгр. університет (1950) та інж.-екон. ін­ститут (1952). Працював дир. між­рай. Ленін.-Кіров. фільмотеки (1950–60); доцент Ленінгр. електротех. ін­ституту (1960–75); завідувач кафедри економіки Новгород. політех. ін­ституту (РФ, 1975–86); від 1996 — професор кафедри економіки кіно та телебаче­н­ня С.-Пе­тербур. університету кіно та телебаче­н­ня. Спільно з дружиною пе­реклав з араб. українською мовою романи «В нашому домі мужчина» І. Абд аль-Куд­дуса (1966), «Сестра Харуна ар-Рашіда» (1969; рос. перекл. — Ленін­град, 1970) та «Сини Харуна ар-Рашіда» (1974) Дж. Зей­дана, «Життя — це мить» Ю. ас-Сібаї (1976), «Дні мого життя» Т. Хусейна (1979), зб. опо­ві­дань «Полумʼя» (1964), «Вогнен­ні вітри» (1983; усі — Київ), а також низку творів російською мовою, вміще­них у зб. «Рас­сказы иракских писателей» (1961), «Совре­мен­ная арабская проза» (обидві — 1961), «Современ­ная араб­ская новел­ла» (1963), «Шесть гиней» (1964), «Суп и солнце» (1965), «Страшная ночь», «Иска­тель жем­чуга», «В моем городе идет дождь» (усі — 1966), «Дорогая наша земля» (1967), «Современ­ная восточная новел­ла» (1969), «Живой мост» (1972), «Цветок лимона», «Рас­сказы арабского со­противления» (оби­дві — 1973), «Из­бран­ные прои­зведения писателей Ближнего Востока», «Пылающий факел» (обидві — 1978), «Из­бран­ные прои­зведения писателей Северной Африки» (1980; усі — Москва), «Живая память» (Ташкент, 1984), «Гений Востока» (С.-Пе­тербург, 2000).