ЛЕБО́ВКА Микола Іванович (15. 05. 1954, Київ – 01. 09. 2026, там само) — фізико-хімік. Доктор фізико-математичних наук (1995), професор (1996). Державна премія України в галузі науки і техніки (2011). Закінчив Київський університет (1976). Від­тоді працював в Ін­ституті колоїдної хімії та хімії води АН УРСР; 1981–88 — в Ін­ституті технічної теплофізики АН УРСР; від 1988 — в Ін­ституті біо­колоїдної хімії НАНУ (усі — Київ): від 1997 — завідувач від­ділу фізичної хімії дис­персних мінералів. Водночас від 1994 викладав у Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Напрями наукової діяльності: нанофізика та фізика колоїдних систем, дослідже­н­ня процесів структуро­утворе­н­ня й електрофізичних властивостей нано­структурованих композитів, теорія й моделюва­н­ня росту фракталних й перколяційних структур, явищ перколяційного кросоверу при рості композиційних плівок, ви­вче­н­ня структури рідкоподібних систем у між­фазних і просторово-обмежених обʼємах, метод ядерного магнітного резонансу для дослідже­н­ня рідкоподібних систем у пористих і гетероген­них середовищах.