Левада Олександра (Леся) Олександрівна
ЛЕВА́ДА Олександра (Леся) Олександрівна (22. 05. 1954, Київ – 05. 11. 2014, там само) – живописець, графік. Дочка О. Левади, дружина В. Каверіна. Член НСХУ (1988). Малювати навч. у В. Литвиненка, закін. Київ. худож. інститут (1979; викл. І. Биченкова, В. Виродова-Готьє, Д. Лідер, С. Подерв’янський). Перебувала на твор. роботі. 1994–2008 – викладач дит. худож. студій у Києві. Учасниця всеукр. та міжнар. мистецьких виставок від 1978. Персон. – у Києві (1992, 1994, 2004, 2011), Москві (1997), С.-Петербурзі (2007). Авторка картин філос. та істор.-філос. планів, портретів, пейзажів у стилі лірич. символізму з елементами експресіонізму. Осн. теми – Київ. Русь, взаємодія та конфлікт людини й середовища, Всесвіту. Деякі роботи зберігаються у Музеї історії Корсунь-Шевченків. битви (Черкас. обл.).
Тв.: триптихи – «Сказання про Софію Київську» (1982), «На київських пагорбах» (2009–11); цикли – «Передчуття» (1988–91), «Жовтневий реквієм» (1993–96), «Фрески» (1994–2014), «За мотивами поеми “Слово о полку Ігоревім”» (2000-і рр.); «Поранена чайка» (1988), «Вигнанці», «Скорбота» (обидва – 1990), «Знамення», «На ріллі» (обидва – 1991), «Злітаючий» (1992), «Шлях» (1994), «Далі» (1996), «Скорботна» (2000), «Затемнення» (2001), «Ярославна» (2002), «Туман» (2003), «Двоє», «Діалог» (обидва – 2004), «Вибух» (2005), «Художник В. Каверін» (2012), «Зустріч біля криниці», «Зцілення сліпого» (обидва – 2013), «Автопортрет» (2014).
Літ.: Леся Левада // Художники України. 2006. № 45(73).
Н. Г. Крутенко
Основні твори
триптихи – «Сказання про Софію Київську» (1982), «На київських пагорбах» (2009–11); цикли – «Передчуття» (1988–91), «Жовтневий реквієм» (1993–96), «Фрески» (1994–2014), «За мотивами поеми “Слово о полку Ігоревім”» (2000-і рр.); «Поранена чайка» (1988), «Вигнанці», «Скорбота» (обидва – 1990), «Знамення», «На ріллі» (обидва – 1991), «Злітаючий» (1992), «Шлях» (1994), «Далі» (1996), «Скорботна» (2000), «Затемнення» (2001), «Ярославна» (2002), «Туман» (2003), «Двоє», «Діалог» (обидва – 2004), «Вибух» (2005), «Художник В. Каверін» (2012), «Зустріч біля криниці», «Зцілення сліпого» (обидва – 2013), «Автопортрет» (2014).
Рекомендована література
- Леся Левада // Художники України. 2006. № 45(73).