Леваковська Яніна
Визначення і загальна характеристика
ЛЕВАКО́ВСЬКА Яніна (28. 08. 1890, Львів — 01. 06. 1972, Варшава) — живописець, педагог. Навч. у майстерні неовізант. мистецтва М. Бойчука у Парижі (1909–10). Брала участь у колектив. виставці творів у «Салоні незалежних» 1910 у Парижі. Мист. критика схвально сприйняла ці роботи, визначивши назву нового мист. напрямку як неовізантизм, що зайняв своє місце в європ. авангарді поч. 20 ст. Л. розвивала техніку нар. малювання на склі, створюючи барвисті композиції на реліг. тематику у стилі нар. примітиву, поєднуючи польс. та укр. традиції декор. малярства. Разом із М. Бойчуком, С. Налепинською-Бойчук, С. Бодуен де Куртене та Г. Шрамм 1910–14 брала участь у реставрації творів іконопису в Нац. музеї у Львові. 1924 разом із С. Бодуен де Куртене та Г. Шрамм експонувала твори у «Салоні Гарлінського» у Варшаві. Незабаром польс. група бойчукістів розпалася. У 1930-х рр. Л. викладала малюнок у варшав. ліцеях.
Літ.: Горбачов Д. Листи-спогади Ганни Печарковської про Бойчука і бойчукістів // КС. 1999. № 6; Шмагало Р. Словник митців-педагогів України та з України у світі. 1850–1950. Л., 2002; Кравченко Я. Біля джерел європейського авангарду: українська група «Renovation Bizantine» в Парижі // ОМ. 2005. № 1; Його ж. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. К., 2010.
Я. О. Кравченко
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
