Левитський (Левицький) Борис Костянтинович

ЛЕВИ́ТСЬКИЙ (ЛЕВИ́ЦЬКИЙ) Борис Костянтинович (06. 10. 1893, м. Вільно, нині Вільнюс – 01. 01. 1965, Прага) – композитор, співак (тенор), піаніст. Чо­ловік Ніни, брат Дмитра Левитських. Навч. у Варшав. політех. інституті, у Празі здобув тех. освіту, а також музичну – в Укр. високому пед. інституті (1928; кл. композиції Ф. Якименка та О. Шіна). Згодом навч. у Н. Нижанків­ського (композиція) і П. Щуров­ської-Росіневич (диригування). Працював інж. у Празі. Виступав як соліст-співак та піаніст-концертмейстер в укр. концертах. Співав у складі укр. хорів.

Тв.: опери – «Солом’яний бичок» (1943), «Івасик-Телесик» (незакін.; оби­дві – за О. Олесем); балет «В’язанки українських пісень»; для хору – «Ревуть-стогнуть», «Учітеся, брати мої», «Заповіт» (усі – сл. Т. Шевченка), церк. композиції, колядки; солоспіви на сл. Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Олеся, П. Тичини та ін.; обробки укр., чеських, словац. нар. пісень; музика до драми «Маруся Богуславка» (за М. Старицьким, спів­авт.).

Літ.: Мушинка М. Із листів Олександра Олеся до Бориса та Ніни Левитських // Дукля. 1989. № 4; Маценко П. Листи // Муз. культура України у спогадах, мат., листах. К., 2008.

І. М. Лисенко

Основні твори

опери – «Солом’яний бичок» (1943), «Івасик-Телесик» (незакін.; оби­дві – за О. Олесем); балет «В’язанки українських пісень»; для хору – «Ревуть-стогнуть», «Учітеся, брати мої», «Заповіт» (усі – сл. Т. Шевченка), церк. композиції, колядки; солоспіви на сл. Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Олеся, П. Тичини та ін.; обробки укр., чеських, словац. нар. пісень; музика до драми «Маруся Богуславка» (за М. Старицьким, спів­авт.).

Рекомендована література

1. Мушинка М. Із листів Олександра Олеся до Бориса та Ніни Левитських // Дукля. 1989. № 4;Google Scholar
2. Маценко П. Листи // Муз. культура України у спогадах, мат., листах. К., 2008.Google Scholar

Читати у файлі PDF