ЛЕ́ВЧЕНКО Володимир Іванович (04. 11. 1940, с. Королівка Макарів. р-ну Київ. обл. — 30. 04. 2017, м. Біла Церква Київ. обл.) — ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1986), професор (1988), академік НААНУ (1995). Премії «За видатні досягне­н­ня в аграрній науці» УААН (2003), ім. С. Гжицького (2010). Закін. Білоцерків. с.-г. ін­ститут (1963). Від­тоді працював вет. лікарем; 1965–67 — зав. вет. дільниць Черкас. рай. станції по боротьбі з хворобами тварин; від 1970 — у Білоцерків. аграр. університеті: 1988–2011 — зав., від 2011 — професор кафедри терапії та клін. діагностики. Ви­вчав пита­н­ня діагностики, терапії та профілактики метаболіч. хвороб, патологій печінки у високо­продуктив. корів і молодняку. Ґрунтовно дослідив гній. гепатит і гепатоз молодняку великої рогатої худоби, що дало змогу виявити неві­домі раніше механізми їхнього патогенезу та роз­робити методи ран­ньої діагностики й профілактики. Встановив зміни скла­ду жовч. кислот та метаболітів вітаміну D при хворобах печінки, описав шляхи роз­витку ендоген. D-гіповітамінозу. Досліджував гіпопластичну анемію телят, роз­­робив методи її діагностики і терапії. Разом із І. Кондрахіним за­пропонував ідею множин­ності (поліморбідності) внутр. та ме­­та­боліч. патологій у тварин. Спів­­­укладач довід­ника «Ветеринар­ная диспансеризация сельско­хозяйствен­ных животных» (1991), один з авторів та ред. навч. по­сібника «Патогенетична терапія при запальних процесах у тварин» (1994), під­ручників «Клініч­на діагностика хвороб тварин» (1995; усі — Київ), «Внутрішні хво­роби тварин» (ч. 1, Біла Церква, 2012).