ЛЕ́ВЧЕНКО Микита Васильович (1858, Се­вастополь — літо 1921) — революційний діяч. Працював у друкарнях Києва, Харкова, Одеси. 1876 зблизився з народниками, роз­по­всюджував їхні листівки. У травні 1878 брав участь в організації втечі з київ. вʼязниці Л. Дейча, І. Бохановського, Я. Стефановича. Після роз­грому народниц. групи в Одесі пере­віз до с. Пирогів (нині у межах Києва) уціліле типогр. обладна­н­ня. Во­сени 1879 заарешт. у Пироговому, в липні 1880 Київ. військ.-окруж. судом засудж. до 15-ти р. каторги. Покара­н­ня від­бував у Сх. Сибіру. 1889 брав участь у протесті увʼяз­­нених проти сваві­л­ля адміністрації. 1895 пере­ведений на поселе­н­ня, 1905 звільнений. Мешкав у м. Самара (Росія), при­єд­нався до партії есерів. 1917 обраний чл. Установ. зборів.