Костін Володимир Макарович
КО́СТІН Володимир Макарович (17(30). 07. 1917, містечко Юзівка, нині Донецьк — 15. 04. 1995, там само) — скульптор. Чоловік К. Водопʼянової, батько Володимира, дід Олени Костіних. Член СХУ (1947). Закінчив Київський художній інститут (1941; викл. М. Гельман, В. Климов). На творчій роботі. Працював у галузях станкової і монументальної скульптури. Від 1949 брав участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставках. Домінуючі риси реалістичної стилістики, характерні для ранньої творчості К., стали визначальними для доробку митця. Створені у 1960-х роках памʼятники наділені особливою монументальною стилістикою, в основі якої — досконало вивірене реалістичне трактування, втілення індивідуальних рис визначних людей Донбасу. В образному вирішенні, жестах, внутрішньої енергії зовні непорушних форм відчутна причетність до виражальних засобів «суворого стилю».
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — «Молодий шахтар» (1951), «Горновий» (1952), «Металург» (1956), «Двічі Герой Соціалістичної Праці В. Литвиненко» (1959), «Африка, що визволяється» (1960), «Артем» (1963), «Герой Радянського Союзу К. Гаркуша» (1965), «Сталевар» (1968); рельєф (Палац піонерів ім. Горького, 1951); пам’ятники — «Нескорені» на могилі керівників Донец. підпілля (1957), Артему (1967; усі — Донецьк), М. Ізотову (м. Горлівка, 1968), В. Леніну (м. Краматорськ, 1970; обидва — Донец. обл.).


