Костін Володимир Макарович
КО́СТІН Володимир Макарович (17(30). 07. 1917, містечко Юзівка, нині Донецьк — 15. 04. 1995, там само) — скульптор. Чоловік К. Водоп’янової, батько Володимира, дід Олени Костіних. Член СХУ (1947). Закін. Київський художній інститут (1941; викл. М. Гельман, В. Климов). На творчій роботі. Працював у галузях станк. і монум. скульптури. Від 1949 брав участь в обл., всеукр., всесоюз. мист. виставках. Домінуючі риси реаліст. стилістики, характерні для ранньої творчості К., стали визначальними для доробку митця. Створені у 1960-х рр. пам’ятники наділені особливою монум. стилістикою, в основі якої — досконало вивірене реаліст. трактування, втілення індивід. рис визнач. людей Донбасу. В образ. вирішенні, жестах, внутр. енергії зовні непоруш. форм відчутна причетність до виражал. засобів «суворого стилю».
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — «Молодий шахтар» (1951), «Горновий» (1952), «Металург» (1956), «Двічі Герой Соціалістичної Праці В. Литвиненко» (1959), «Африка, що визволяється» (1960), «Артем» (1963), «Герой Радянського Союзу К. Гаркуша» (1965), «Сталевар» (1968); рельєф (Палац піонерів ім. Горького, 1951); пам’ятники — «Нескорені» на могилі керівників Донец. підпілля (1957), Артему (1967; усі — Донецьк), М. Ізотову (м. Горлівка, 1968), В. Леніну (м. Краматорськ, 1970; обидва — Донец. обл.).
Рекомендована література
- Вечно живые. Памятники Донецкой области. 1972;
- Художники Донеччини: Альбом. 2004;
- 2008 (усі — Донецьк).