ЛЕВЧУ́К Микола Антонович (25. 08. 1939, с. Володимирець, нині смт Рівнен. обл.) — архітектор. Нар. арх. України (2007). Дійсний член Укр. академії архітектури (1994). Закін. Київ. інж.-буд. ін­ститут (1967). Від­тоді працював в ін­ституті «Молді­пробуд» (Кишинів); від 1971 — в ін­ституті «Київ­проект»: від 1978 — керівник архіт.-планув. майстерень № 1 і № 4, від 1990 — керівник персон. твор. архіт. майстерні «М. Левчук» НСАУ. Серед реаліз. проектів у Києві — роз­шире­н­ня між­нар. сектору (1975) і митниця (1989) аеропорту «Борис­піль»; житл. масив Теремки-2 (1976), житл. і культурно-побут. забудова вул. Метрологічна (2008); го­тель «Турист» (1978), Респ. будинок нар. творчості (1979), адм. будинок (1985), центр. міська бібліотека (1988) у Лів­обереж. центрі, житл. комплекс на 925 квар­тир з обʼєктами обслуговува­н­ня (1999), кафедрал. собор Воскре­сі­н­ня Господнього і резиденція Екзарха УГКЦ (2000) у р-ні Лів­обереж. центру; магазин-оран­жерея «Квіти України» (1980), «Неординарний» житл. будинок, Посольство Киргиз. Респ. (обидва — 1993) на вул. Артема; станція метро «Площа Льва Толстого» (1980), рекон­струкція кварталу в межах вул. Хрещатик, Б. Хмель­ницького, Пушкінська та бульвару Т. Шевченка (1997), житл. будинок на вул. Ямська, № 35 (2005), житл.-офіс. комплекс у провулку Новопечерський, № 5 (2006); база від­починку для пра­цівників Держ. митного комітету України у Кончі-Заспі (1999). Автор низки праць з питань тео­рії та практики архітектури.