Легедзине

ЛЕГЕ́ДЗИНЕ — село Тальнівського ра­йону Чер­каської області. Знаходиться за 140 км від обл. центру, за 18 км від райцентру та за 20 км від залізнич. ст. Тальне. Площа 4 км². Насел., за пере­писом 2001, ста­новило 1126, станом на 2014 — 914 осіб (пере­важно українці). Через село проходить автошлях Черкаси–Умань. У Л. похов. археолога В. Круца, у сусід. с. Тальянки — археолога Г. Загнія, які понад 20 р. проводили роз­копки однієї з найважливіших памʼяток трипіл. часу — Тальянківського поселе­н­ня. Побл. села також виявлено залишки поселе­н­ня черняхів. культури та по­­хован­ня доби пізньої бронзи. В екс­позиціях Уман. краєзн. музею зберігається зна­йдена у Л. залізна булава, яка є під­тверджен­ням того, що навколишні землі входили до складу Київ. Русі. За нар. пере­казами, назва села походить від прі­звища першопоселенця козака Легези. Впер­ше згадується в писем. джерелах 1-ї пол. 18 ст. Жит. брали участь у гайдамац. русі та Коліївщині. Після 2-го поділу Польщі 1793 Л. ві­ді­йшло до Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — село Уман. пов. Київ. губ. 1795 мешкало 452, на поч. 1860-х рр. — бл. 1,1 тис. осіб. Село тривалий час належало земле­власникам Дзержанським, пізніше — Нікоровичам. 1912 у Л. проживало 2377 осіб. У цьому ж році від­крито початк. церк.-парафіял. школу. На поч. 20 ст. функціонували водяний млин, 8 вітряків, цегл. завод і 2 кузні. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 10 листопада 1920 Л. стало центром великого селян. антибільшов. пов­ста­н­ня, яке очолив П. Дерещук (народився у сусід. с. Вишнопіль). Понад 100 селян загинуло під час пов­ста­н­ня або були роз­стріляні котовцями, 10 легедзин. домогосподарств спалено як за­стереже­н­ня для непокірних. 1923–59 — у складі Бабан. р-ну; від 1932 — Київ., від 1954 — Черкас. обл. Під час голодомору 1932–33 померло 415 осіб. Багато легедзинців ре­пресовано. 30 липня 1941 в околицях села від­бувся бій між частинами 8-го стрілец. корпусу — Особливою Коломий. прикордон. комендатурою, у складі якої була школа військ. собаківництва, — та частинами нім. 6-ї армії групи «Пів­день». Тоді загинуло бл. 500 рад. військовиків і 150 вівчарок. 18 серпня 1941 побл. Л. від­булася зу­стріч А. Гітлера та Б. Мус­соліні. Село було звільнене в результаті Корсунь-Шевченків. операції 9 березня 1944. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинуло 106 легедзинців. Нині у Л. працює цегел. завод. Є заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка. 2003 засн. «Трипільська культура» Державний історико-культурний заповід­ник. При школі функціонує нар. дит. кіностудія «Мальва», фільми якої були лауреатами понад 10-ти між­нар. і всеукр. фестивалів аматор. кіно. Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено памʼятні знаки учасникам антибільшов. пов­ста­н­ня, жертвам голодомору та прикордон­никам і служб. собакам.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю