Ледянко Микола Панасович

ЛЕДЯ́НКО Микола Панасович (27. 10(08. 11). 1898, с. Башарівка, нині Радивилів. р-ну Рівнен. обл. — 06. 08. 1963, Харків) — письмен­ник. Член ВУСПП (1927), СП СРСР (1934). Працював у ревкомі та наросвіті, викладав мову, арифметику, керував літ. студією у Шепетів. рад.-парт. школі (нині Хмельн. обл.). Пере­їхав 1925 до Харкова, працював ін­спектором політ­освіти Пд. залізниці. Писав українською мовою. Дебютував 1922 оповіда­н­ням у ж. «Червоний шлях». Написав пʼєси «Перший штурм» (1925, засвідчила вмі­н­ня будувати колізії, писати характери, користуючись колорит. барвами мови), «Запалало» (1926, присвяч. подіям 1905–07), «Марка Ке» (1931). Провід­на тема твор­чості — події трьох рос. революцій і воєн. дій 1918–20, участь у них робітників Донбасу. Разом із І. Гонімовим ви­вчав життя Донеч­чини для спіл. написа­н­ня ро­ману-трилогії «На-гора!» (кн. 1 — «Ятрань чорна», 1929; кн. 2 — «В імлі позолоченій», 1930; кн. 3 — «Всі на-гора-а-а!», 1933); тогочасна критика вказувала на слаб­кості твору: надмірну публіцистичність викладу, схематизм у змалюван­ні персонажів. У романі про життя військ. моряків «Крюйс-пеленг» (К., 1934, т. 1–2; рос. перекл. — К., 1936) від­творив трагічну історію потопле­н­ня 1918 Чорномор. ескадри в Новоросійську. Автор зб. оповідань і нарисів «Барило руде» (1930), «За­гроз­ливо гуркотіли колеса», «Нумери в табелі», «Пер­ший випал», «Сестра», «Товариш», «Отак» (усі — 1931), «Аврал», «Єсть-єсть!» (обидві — 1932), «Любов» (1955), повісті «Солдати революції» (1948; 1955; усі — Харків). Архів Л. зберігається у від­ділі рукописів Ін­ституту літ-ри НАНУ (Київ). Учасник 2-ї світової війни. Був кор. армій. газети. Закін. Дубен. гімназію (нині Рівнен. обл., 1918).

Завантажити статтю