Лежницька група

Визначення і загальна характеристика

ЛЕЖНИ́ЦЬКА ГРУ́ПА — археологічна культура. Датована 8–6 ст. до н. е. Поширена у верхівʼях Зх. Бугу і Стиру в Іваничів. р-ні Волин. обл. Дослідила 1962 Л. Крушельницька. Від­крито 13 поселень, роз­таш. на берегах річок або на дюнах над заплавою, і 2 могильники (ґрунтові, з урновими похова­н­нями ті­лоспалень). Основу господарства насел. складало землеробство, тва­рин­ництво і метало­оброб­ле­н­ня. У с. Свитязів роз­копано наземну прямокутну споруду з вогнищем у центрі долівки, у Володимирі-Волинському — залишки бронзоливар. майстерні, де виготовляли браслети і нашийні гривни. У 5 ст. до н. е. насел. Л. г. витіснили носії поморської культури.

Літ.: Крушельницька Л. Пів­нічне При­карпа­т­тя і Західна Волинь за доби ран­нього заліза. 1976; Памʼятки ран­ньо­скіфського часу // Памʼятки гальштат. періоду в межиріч­чі Вісли, Дністра і Припʼяті. 1993 (обидві — Київ).

Л. І. Крушельницька

Завантажити статтю