ЛЕ́НЦИК Василь (17. 03. 1912, с. Мазурівка, нині Жидачів. р-ну Львів. обл. — 10. 11. 2002, м. Стемфорд, шт. Кон­нектикут, США) — історик, релігіє­знавець. Батько А. Лен­цик-Павлічко. Дійсний член НТШ (1966). Навч. у Львів. греко-катол. богослов. академії (1934–39). Викладав у духов. семiнарiї у Львовi (1942–44). У 1947 здобув докторат в УВУ в Мюнхені, 1961 — в Університеті Фордгам у Нью-Йорку. Був викл. духов. семi­нарiї у м. Гiршберґ (Нiмеч­чина, 1946–48), спiвзасн. видавництва «Хри­стиянський голос» у Мюнхенi. Від 1948 викладав в УВУ. 1949 пере­їхав до США. Працював у Коледжі св. Василія Великого у м. Стемфорд (1955–88); водночас 1959–62 — актив. діяч Укр. катол. допомогового комітету; 1962–72 — проф. Університету «Сiтон Хол» (м-ко Саут Оріндж, шт. Нью-Джерсі); від 1963 — проф. церк. і світ. історії Укр. катол. університету (Рим). Член управи (1964–86), го­лова контрол. комісії (1990–92), ген. секр. гол. ради (1978–92), за­ступник голови (1986–90) НТШ у США, голова істор. комісії при Істор.-філос. секції НТШ. Очолював Товариство укр. студентів-католиків «Обнова» (1954–58), Укр. єпархіал. музей в Стемфорді (від 1964). Написав низку статей для ЕУ, «Encyclopedia of Ukraine» та «New Catholic Encyclopedia».