Леонкавалло Руджеро
ЛЕОНКАВА́ЛЛО Руджеро (Leoncavallo Ruggero; 25. 04. 1857, м. Неаполь, Італія — 09. 08. 1919, м. Монтекатіні-Терме, Італія) — італійський композитор. Навч. у консерваторії в Неаполі (кл. композиції Л. Россі, фортепіано — Б. Чезі). Закін. Болон. університет зі ступ. д-ра літ-ри (Італія, 1878). Працював музикантом та викл. співів у Великій Британії, Франції, Німеччині, Туреччині, Греції, Єгипті. 1906 як диригент гастролював країнами Європи, у США та Канаді. У своїй творчості дотримувався принципів опер. веризму (емоційність, наголос на особистих переживаннях), був одним із засн. цього напряму в музиці. Серед творів — опери «Чаттертон» (1877), «Медічі» (1888), «Паяци» (1892), «Богема» (1897), «Заза» (1900), «Роланд із Берліна» (1904), оперети «Мальбрук» (1910), «Королева троянд» (1912), «Перший поцілунок» (1923), балет «Життя маріонетки», романси, фортеп. п’єси. Л. підтримував творчі контакти з укр. співаками І. Алчевським, С. Крушельницькою, О. Мишугою, якому подарував клавір опери «Паяци».
Завантажити статтю
