Лепкий Микола Сильвестрович
ЛЕ́ПКИЙ Микола Сильвестрович (21. 11. 1878, с. Крегулець, нині Крогулець Гусятин. р-ну Терноп. обл. — 01. 01. 1945, містечко Просмеріц побл. м. Зноймо, Чехословаччина, нині Чехія) — педагог, громадсько-культурний діяч. Син Сильвестра, брат Богдана та Левка, батько Марка Лепких. Вивчав право в Яґеллон. університеті у Кракові, філософію — у Львів. університеті. Від 1906 викладав укр. мову та літературу в гімназії у м. Бережани (нині Терноп. обл.); 1907–39 — у 2-й польс. гімназії у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ); водночас був дир. (1928–29) і викл. учител. жін. гімназії сестер-василіянок. Від 1918 — голова, згодом — заступник голови товариства «Просвіта» у Станіславі. Також очолював місц. осередки «Учительської громади», муз. товариства «Боян». Сприяв активізації роботи та збільшенню кількості читалень товариства «Просвіта» у селах (неодноразово виступав із лекціями), розвитку мережі аматор. театрів і хорів. Від 1941 — голова Станіслав. окруж. допомогового комітету. 1944 емігрував на Захід, деякий час мешкав у таборі для біженців Штрассгоф (Австрія).
Рекомендована література
- Полєк В. Біографічний словник Прикарпаття. Ів.-Ф., 1993.