Лерітьє Мішель
ЛЕРІТЬЄ́ Мішель (Lhéritier Michelle; 1890–1950) — французький історик. Від 1926 — проф. Вищої школи сусп. наук у Парижі; в останні роки життя — проф. університету Екс-ан-Прованс побл. м. Марсель; водночас 1926–45 — співзасн. і ген. секр. Міжнар. комітету істор. наук. Наук. діяльність розпочав як дослідник історії франц. провінцій кін. 17 — 18 ст. і Франц. революції кін. 18 ст., згодом зосередив увагу на історії Сх. Європи і Балкан 19 — поч. 20 ст. Автор підруч. з історії Франції та Європи. Співорганізатор 6–8-го Міжнар. конгресів істориків, сприяв залученню істор. установ ВУАН до роботи у них. Опублікував у бюлетені Міжнар. конгресів істориків за 1941–43 праці двох визнач. істориків, які загинули як жертви тоталітаризму, — М. Грушевського («Київське князівство середніх віків») і Н. Йорґи («Талейран і Рейнар: Розділ з давньої дипломатії»).
Додаткові відомості
- Основні праці
- L’intendant Tournay (1695– 1760). Paris, 1920; Histoire diplomatique de la Grèce de 1821 à nos jours. Т. 1–2. 1925–26 (співавтор); La Russie des tsars jusqu’au XIXe siecle. Paris, 1946.
Рекомендована література
- L. Bilhaut, M. Lacousse. Fonds du Comite International des Sciences Historiques (C. I. S. H.). Paris, 2001;
- K. D. Erdmann. Toward a Global Community of Historians: The International Congresses and the International Committee of Historical Sciences, 1898–2000. New York; Oxford, 2005.
Завантажити статтю
Людина 
