ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Леськи

ЛЕ́CЬКИ – село Черкаського району Чер­каської області. Знаходиться на правому березі Дніпра (Кременчуцького водосховища), за 19 км від Черкас. Пл. 6,78 км2. Насел., за переписом 2001, ста­новило 4188, станом на 2014 – 4136 осіб (переважно українці). Через Л. проходить автошлях Черкаси–Чигирин. Тут виявлено поселення ранньоскіф. часу та черняхів. культури, могильник кочівників 12–14 ст. За нар. переказами, назва села походить від імені першопоселенця козака Леська. Вперше згадується в писем. джерелах 1726. Після 2-го поділу Польщі 1793 Л. відійшли до Рос. імперії. У 19 – на поч. 20 ст. – село Черкас. пов. Київ. губ. 1839 у Л. проживали 2980, 1848 – 3502 особи. На поч. 1860-х рр. насел. вже складало бл. 4 тис. осіб. Від 1866 – волос. центр. 1843 відкрито першу початк. школу, 1878 – 1-класне парафіял. училище та 2 школи грамоти, 1890 – 3-річ­ну міністер. школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, у грудні 1919 була остаточно встановлена біль­шовицька. Від березня 1923 до липня 1924 – райцентр. Від 1932 – у складі Київ., від 1954 – Черкас. обл. Леськівчани чинили опір проведенню насильниц. колективізації. Під час голодомору 1932–33 померли бл. 500 осіб. Багато жит. репресовано. Від 22 серпня 1941 до 14 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 430 леськівчан. Наприкінці 1950-х рр. у зв’язку зі створенням водосховища село було перенесене на нове місце, на вищу терасу Дніпра. Нині працюють підприємство з виробництва цегли «Агро-Старт» та Леськів. консерв. завод (спеціалізується на консервуванні зеленого горошку та кукурудзи). У Л. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка, музей історії села. Діють реліг. громади УПЦ МП, УАПЦ, християн-євангелістів, євангел. християн-баптистів. Встановлено мемор. комплекс односельчанам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, погруддя Т. Шевченка (1921, на честь перебування 1845 у Л. проїздом до Чигирина), комбайнера-винахідника, двічі Героя Соц. Праці Г. Байди, пам’ятні знаки Герою Рад. Союзу М. Гуриненку, організатору рад. підпілля на Кіровоградщині під час 2-ї світової вій­ни П. Василині (останні троє народилися у Л.), жертвам Чор­нобил. катастрофи та воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців також – поетеса, перекладачка В. Давиденко та письменник, композитор М. Шапошник. Із Л. пов’язані життя та діяльність історика, чл.-кор. АН УРСР І. Гуржія, правознавця, політ. діяча, чл.-кор. НАНУ, дійс. чл. НАПрНУ В. Сіренка, живописця В. Євича.

Літ.: Похилевич Л. Сказания о насе­ленных местностях Киевской губернии. К., 1864; Біла Церква, 2005; Від острова русів – Черкаський район. Чк., 2004; Гончаренко В. Черкащина в легендах та переказах. Чк., 2006.

М. Ф. Бас

Рекомендована література

  1. Похилевич Л. Сказания о насе­ленных местностях Киевской губернии. К., 1864;Google Scholar
  2. Біла Церква, 2005;Google Scholar
  3. Від острова русів – Черкаський район. Чк., 2004;Google Scholar
  4. Гончаренко В. Черкащина в легендах та переказах. Чк., 2006. Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Леськи / М. Ф. Бас // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-54448

Том ЕСУ:

17-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2016

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

54448

Кількість переглядів цього року:

107

Схожі статті

Красноградський район
Населені пункти  | Том 15 | 2014
В. В. Щепіна
Гурзуф
Населені пункти  | Том 6 | 2006
С. М. Терехова, Ю. С. Шубнікова
Залізці
Населені пункти  | Том 10 | 2010
Л. І. Фесик

Нагору