ЛИЗОГУ́Б Віктор Григорович (12. 10. 1947, с. Требухів Броварського р-ну Київської обл.) — лікар-кардіолог. Доктор медичних наук (1990), професор (1996). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Закінчив Київський медичний ін­ститут (1972). Від­тоді працював в Ін­ституті геронтології АМН СРСР (Київ); від 1978 — старший науковий спів­робітник Київського НДІ медичних про­блем фізичної культури; від 1980 — у Національному медичному університеті: від 1995 — завідувач кафедри внутрішньої медицини № 4, водночас 1999–2005 — декан медичного факультету № 3; у 1995–2005 — керівник Міського санологічного центру серцево-судин­них захворювань; від 2009 — директор Науково-екс­пертного центру лікарських засобів, створених на основі нанотехнологій, НАНУ (усі — Київ). Головний редактор журналу «Лікарська справа» (2005–12). Роз­робляє методи діагностики та лікува­н­ня гіпертонічної хвороби й ішемічної хвороби серця. Об­ґрунтував роль шкіри в генезі коронарного атеро­склерозу і пере­бігу ішемічної хвороби серця.