Розмір шрифту

A

Лиман

ЛИМА́Н — село Зміївського ра­йону Харківської області. Знаходиться побл. Нац. природ. парку «Гомільшанські ліси» та оз. Лиман (у заплаві Сіверського Дінця, притока Дону, бас. Азовського моря), за 60 км від обл. центру, за 14 км від райцентру, за 5 км від залізнич. ст. Занки та за 1 км від смт Комсомольське. На тер. села — кілька мілковод. озер, зокрема Ямка, Чайка, Комишувате, Світличне, залишки в минулому великого озера — ур­очище Сухий Лиман (1926 осушене, до 1941 на ньому видобували торф для потреб електро­станції «Есхар» у Чугуїв. р-ні). До 1970-х рр. також існувало велике оз. Борове. Знач. шкоди довкі­л­лю зав­дано діяльністю Змі­ївської ТЕС, що роз­таш. за 2 км. Площа 6,67 км2. За пере­писом 2001, насел. складало 4184 особи, станом на січень 2015 — 3654 особи (пере­важно українці). На тер. Л. виявлено неоліт. стоянку, поселе­н­ня епохи бронзи та скіф. часу. Засн. у 2-й пол. 1650-х рр. як укріплене поселе­н­ня на порубіж­жі з Диким полем уздовж Нової оборон. лінії Ізюм–Харків. До 1682 — сотен­не містечко Харків., 1682–1765 — Ізюм. укр. полків. 1765–1835 — слобода, 1958–94 — смт, 1835–1958 та від 1994 — село. 1765–80, 1797–1835 — у скла­ді Слобід.-Укр., 1835–1925 — Харків. губ., 1780–96 — Харків. намісництва, від 1932 — Харків. обл.; 1780–1923 — Ізюм. пов., 1923–30 — Ізюм. округи; від 1923 — Зміїв. (1976–90 — Готваль­дів.) р-ну. 1668–1788 на межі землеволоді­н­ня сучас. села у заплаві на правому березі Сівер. Дінця знаходився Зміїв. Микол. козачий монастир (збереглися залишки). 1732 налічувалося 3 церк.-парафіял. школи. У 17–18 ст. виникла потужна лиман. школа зодчества. Лиман. зодчі та будівельники спорудили у стилі укр. бароко десятки храмів на Лів­обереж. Укра­їні, зокрема архістратига Михаїла у селах Нижній Бишкин (нині Зміїв. р-ну) і Верх­ній Бишкин (нині Первомай. р-ну Харків. обл.), Троїцькі у м. Новомосковськ (нині Дні­проп. обл.) і с. Черкаський Бишкин (нині Зміїв. р-ну), Миколаївський у м. Лебедин (нині Сум. обл.), Введенський на Полтавщині (нині смт Артемівка Чутів. р-ну), Миколаївський та Різд­ва Богородиці у с. Цареборисів (нині Червоний Оскіл Ізюм. р-ну Харків. обл.), а також Архангело-Михайлівський у Л. На­прикінці 18 — на поч. 19 ст. у Архангело-Михайлів. церкві служив священиком прапрадід історика Д. Яворницького — Олексій. З утворе­н­ням укр. військ. поселень його вдові — Євдокії — у дачах слободи Велика Гомільша, побл. Зміїв. Микол. козачого монастиря, виділили земел. ділянку, де вона заснувала х. Явор­ницький. Здавна, окрім хліборобства та скотарства, тут були роз­винуті селітроварі­н­ня, рибальство, бджільництво, чинбар­ство, чоботарство, ковальство, гончарство, деревооб­робле­н­ня, гуральництво. На­прикінці 19 ст. функціонували нар. б-ка, церк.-парафіял. і земське змішане 3-річ­не училища, від­бувалися 4 ярмарки — на Великдень, Прокопа, Покрову та Кузьму. 1732 проживало 2905, на поч. 20 ст. — бл. 11 тис. осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (офіційна кількість встановлених жертв — 102 особи), за­знали сталін. ре­пресій. Від 24 жовтня 1941 до 21 серпня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 8 березня 1942 побл. с. Черкаський Бишкин, за кілька кілометрів на Пд. від Л., 18 рад. бійців ціною влас. життя зупинили рух нім. танк. колони (під­били 8 танків). Нині у селі — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури; фельдшер.-акушер. пункт; турист. база «Лиман». 1998 присвоєно зва­н­ня «народний» фольк­лор. колективу «Калинонька». Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено памʼятник рад. воїнам і памʼятний знак артилеристу І. Шаляпіну, які загинули під час визволе­н­ня Л. Серед видат. уродженців — педагог О. Семеног, ві­дома на Слобожанщині поетеса В. Колесникова. У Л. минули дит. і юнац. роки вченого-агрохіміка Е. Дегодюка.

Літ.: Саяний М. І. Твої люди, Зміївщино. Х., 2003; Зміївщина туристична. Зміїв, 2005; Саяний М. І. Зміївщина — Слобожанщини перлина. Зміїв, 2009; Дегодюк Е. Г. Лиман: Село Зміївського ра­йону Харківської області. Сотен­не міс­течко Харківського та Ізюмського укра­їнських козацьких слобідських полків. К., 2009.

О. В. Бутко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
17
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
54641
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
254
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 909
  • середня позиція у результатах пошуку: 10
  • переходи на сторінку: 4
  • частка переходів (для позиції 10): 22% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Лиман / О. В. Бутко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-54641.

Lyman / O. V. Butko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-54641.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору