ЛИ́Н­НИК Зінаїда Петрівна (21. 09(04. 10). 1911, с. Малі Будища, нині Зінь­ків. р-ну Полтав. обл. — 26. 04. 1990, смт Опішня Зіньків. р-ну) — майстриня керамічного роз­пису. Дочка П. Кононенка. Навч. в Опішнян. гончар. профтех­школі (1927–29), приватно у Н. Оначко та М. Кришталь, закін. керам. курси в Миргороді (нині Полтав. обл., 1931; кер. С. Патковський). Працювала у пром­артілі, на заводі «Худож. керамік» (Опішня, 1929–66). Учасниця обл., всеукр., всесоюз., між­нар. мистецьких ви­ставок від 1949. У 1930–60-х рр., використовуючи зображе­н­ня флористих мотивів, птахів і свій­ських тварин, віртуозно роз­мальовувала яскравими барвами декор. та ужитк. посуд (полумиски, тарелі, вази, куманці, глечика, барила, баклаги), поліхромні облицюв. плитки для будинків (зокрема гуртожиток у Полтаві на вул. Пролетарська, № 52–54). У 1970–80-х рр. створювала квітк. композиції на папері. Де­які роботи зберігаються у Нац. музеї-заповід­нику укр. гончарства в Опішні, Полтав. і Харків. ХМ, НМУНДМ (Київ), Нац. музеї у Львові, Канів. музеї нар. декор. мистецтва (Черкас. обл.).