Липовий Скиток
ЛИ́ПОВИЙ СКИ́ТОК — село Васильківського району Київської області. Підпорядковане Данилівській сільській раді. Знаходиться на р. Гнилуша (притока Бобриці, бас. Дніпра), за 35 км від обласного центру, за 17 км від райцентру, за 7 км від смт Калинівка та залізничної ст. Васильків і за 2 км від Данилівки. Площа 2,57 км2. За переписом 2001, населення складало 266 осіб; станом на 2015 — 294 особи; переважно українці. Назва села походить від вікових лип, які тут росли, та скиту Михайлівського Золотоверхого монастиря (діяв до початку 19 ст.).
У середньовіччі Данилівка була значним містом, у якому існувала фортеця (споруджена 1238–39), а пізніше — католицький монастир. Найбільший розквіт скиту, поблизу якого виникло нинішнє село, припадає на той період, коли в ньому проживав перший вікарій Київської митрополії, єпископ Переяславський і Бориспільський Захарій (Корнилович; 1663–1715; похований у Л. С.). Він побудував церкви св. Захарія (1804 розібрана) та св. Онуфрія (1695–1705; нині пам’ятка архітектури загальнодержавного значення). Церква св. Онуфрія є унікальним зразком українського козацького дерев’яного зодчества, найстарішим храмом Київської обл. з тих, що збереглися на своєму первісному місці. Вона зведена на кам’яному фундаменті; хрещата п’ятизрубна з невеликими прибудовами та притвором із заходу; її центральні зруби покриті загальним дахом, на якому — 3 бані на гранчастих барабанах, увінчаних баньками (західна банька не збереглася); стіни горизонтально ошальовані.
Після 2-го поділу Польщі 1793 Л. С. відійшов до складу Російської імперії. У 19 — на початку 20 ст. — село Київського повіту Київської губ. На початку 1860-х рр. у Л. С. проживало 470, у Данилівці — 441 особа. Під час воєнних дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жителі потерпали від голодомору 1932–33 (померло понад 100 осіб), зазнали сталінських репресій. Від липня 1941 до листопада 1943 — під німецько-фашистською окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали 165 жителів, з них 96 загинули.
Нині у Л. С. — клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. Функціонує народний аматорський колектив «Липовий цвіт». Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.
Рекомендована література
- Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. К., 1864;
- Біла Церква, 2005;
- Маленков Р., Гудима О. Двадцять маршрутів Київщиною. К., 2008.