Липчанський Різдва Пресятої Богородиці Жіночий монастир УПЦ МП

Визначення і загальна характеристика

ЛИПЧА́НСЬКИЙ РІЗДВА́ ПРЕСВЯТО́Ї БОГОРО́ДИЦІ ЖІНО́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Засн. 1924 у с. Липча (нині Хуст. р-ну Закарп. обл.) монахинею Параскевою (Прокоп), архімандритами Амфілохієм (Кемінь) та Пантелеймоном (Кундря), ігу­меном Діонісієм (Пирко). Грош. допомогу надали єпис­коп Нішський і Карпаторус. Досифей (Васич) й архімандрит Алексій (Кабалюк). Монахиня Параскева намагалася створити перший православ. монастир на За­карпат­ті ще 1911, однак австро-угор. влада не до­зволила цього зробити і жорстоко покарала ініціаторів. До 1926 побудовано церкву, 2 житл. корпуси, кухню, трапезну, майстерні, 1928 роз­роблено монастир. статут (затв. 1931 окруж. урядом). На той час у монастирі проживало 19 монахинь і 34 послушниці. 1929 чес. промисловець Р. За­града від­крив при ньому майстерню з ви­роб-ва килимів. 1930 монахиню Параскеву при­значено настоятелькою і во­зведено у сан ігумені. Кількість насельниць — 70 осіб. У на­ступ. році частина з них пере­селилася у с. Домбоки (нині Мукачів. р-ну Закарп. обл.), де заснувала жін. монастир Успі­н­ня Божої Матері. За проектом і на кошти ігумена Амфілохія (Кеменя) 1932 зведено каплицю на честь пророка Іллі та водяний млин. У тому ж році єпис­коп Канадський Арсеній (Чаховцев) за­пропонував ігумені Параскеві організувати жін. православ. монастир у Канаді, але вона від­мовилася через обмежені фінанс. можливості. Від 1940 монастир за­знавав утисків з боку угор. адміністрації, після 1944 — з боку рад. влади. 1947 ігуменя Пара­скева пере­ведена з 44-ма сестрами до Мукачів. монастиря, настоятелькою обрана ігуменя Софронія (Ребрей), 1957 — ігуменя Макрина (Кемінь). У звʼязку з масовим закри­т­тям монастирів і скитів 1959 до Липчі пере­селено монахинь із цих обителей, внаслідок чого кількість насельниць зросла до понад 100 осіб. У 1961 монастир ліквідовано (час­тина сестер пере­йшла до Мукачів. жін. монастиря), у його при­міще­н­нях обладнано школу-інтернат. Від­роджено монастир. життя на поч. 1990. У 1991 настоятелькою обрана ігуменя Оль­га (Вовканець). У тому ж році закладено, а 1995 освячено церк­ву Різдва Пресвятої Богородиці (2000 завершено настін. роз­пис). Також діють домові церкви на честь архістратига Михаїла і княгині Ольги, каплиці пророка Іллі та Всіх Руських Святих. Зберігаються частки мощей пре­подобних Києво-Печер. та Оптин. старців, а також ікони з мощами св. Феофана Затворника та преподобного Феодора Санаксарського. Проживають 20 сестер, 2008 настоятелькою обрано ігуменю Євгенію (Микиту).

Літ.: Алексей (Дехтерев), инок. Сокровище неоценен­ное (Очерк православного девичьяго монастыря в Липши на Подкарпатской Руси). Уж., 1936; Пагиря В. Монастирі Закарпа­т­тя (1360–1939). Мукачево, 1994; Данилець Ю. Свято-Богородицький монастир в селі Липча // Наук. вісн. Ужгород. університету. Сер. Історія. 2004. Вип. 11; Його ж. Сповід­ниця імені Христового. Жит­тєвий шлях ігумені Параскеви (в схимі Ніни) (Прокоп) (30. 04. 1896 — 4. 04. 1967), настоятельки Липчанського та Мукачівсь­кого православних монастирів. Уж., 2014.

Ю. В. Данилець

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю