Лис Володимир Савович
Визначення і загальна характеристика
ЛИС Володимир Савович (26. 10. 1950, с. Згорани Любомл. р-ну Волин. обл.) — письменник, драматург, публіцист. Чоловік Н. Гуменюк. Член АУП (2002), НСПУ (2004). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Премія (2000, 2001, 2003), Ґран-Прі (2008), «Ґранд-Коронація» (2010) Всеукр. літ. конкурсу «Коронація слова», міжнар. літ.-мист. премія ім. Г. Сковороди (2011). Закін. Львівський університет (1977). Працював журналістом у рай. газетах Хмельниччини, Херсонщини, Рівненщини; 1980–2013 — кор., ред. відділу г. «Волинь». На творчій роботі. Осн. жанр — істор. роман. Автор повістей «Там, за порогом (К., 1989) і «Таємна кухня погоди: Книга народного синоптика» (Лц., 2008); зб. «Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте» (К., 2008), «Із сонцем за плечима» (Х., 2014); зб. радіоп’єс «Полювання на брата» (Лц., 2011); романів «Романа» (Т., 2001; Л., 2003), «Маска» (Л., 2002; Х., 2012), «Продавець долі» (Т., 2002), «І прибуде суддя» (К., 2004), «Камінь посеред саду» (Лц., 2005), «Острів Сильвестра» (2009), «Століття Якова» (2010; обидва — Харків), «Графиня» (Лц., 2010), «Жінка для стіни» (Т., 2010), «Іван і Чорна Пантера» (Х., 2012), «Щоденники Ієрихар» (Т., 2012), «Соло для Соломії» (Х., 2013).
Завантажити статтю
Людина 
