Гуменюк Надія Павлівна
ГУМЕНЮ́К Надія Павлівна (02. 01. 1950, с. Онацьківці Полон. р-ну, нині Хмельн. обл.) — поетеса, прозаїк, публіцист. Дружина В. Лиса. Премія ім. А. Кримського (2001). Член НСПУ (1995). Закін. Львівський університет (1977). Від 1973 працювала в редакції Каланчац. рай. газети на Херсонщині; кор. Рівнен. обл. радіо (1975–80); завідувач відділу луцької рай. газети (1980–85); ред. радіогазети Луцького шовк. комбінату (1987–90); заст. гол. ред. луцької г. «Народна трибуна» (1990–95); від 1996 — ред. відділу культури волин. обл. г. «Віче». Друкується від 1962. Для поезії Г. властиві громадян. звучання, філос. осмислення світу, щирість, ліризм. Твори, адресовані юним читачам, наповнені любов’ю, добротою, оптимізмом, тонким гумором.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Країна світла: Зб. поезій. Л., 1992; Каріатиди: Зб. поезій. 1994; Чапики-чалапики. 1999; Однокрил: Зб. поезій. 2000; Веселка для веселика. 2001; Де гуляє крокотам? 2003 (усі — Луцьк); Святвечір. Т., 2003; Казка про козака Ярка та Яринку-Живинку. 2004; Котилася писанка. 2004; Тайнопис тиші: Зб. поезій. 2005; Силует на вежі: Оповідання для дітей. 2005; Зайчик полем чеберяє: Колискові, забавлянки, лічилки, жмурки, мирилки. 2006 (усі — Луцьк).
Рекомендована література
- Баран Є. За ниточку дощу вогку тримаю хмару... // ЛУ. 2001, 14 черв.;
- Слапчук В. Душа зачепилась за квіти // Київ. 2001. № 5–6.
Завантажити статтю
Людина 
