Лиса Гора

ЛИ́СА ГОРА́  — скіфське поселе­н­ня. Знаходиться в однойм. ур­очищі побл. м. Василівка Запоріз. обл. на лівому березі Дні­пра на мисі при впадін­ні у нього притоків р. Янчокрак і Карачокрак. Виявле­не крає­знавцями О. Бодянським та І. Бурцевим, стаціонарно досліджене 1984–90 Скіф. (Камʼян.) екс­педицією Ін­ституту археології АН УРСР під керівництвом Н. Гав­рилюк і С. Кравченка. Роз­копано 1242 м². Заг. пл. 4 га, на час роз­­копок збереглося лише 2,7 га. Поселе­н­ня одношарове, потуж. культур. шару 1 м. На деяких ділянках він пере­криває залиш­ки поховань зруб. культури періоду бронзи (див. Зрубна куль­турна спільність). Напів­землянки (15 будівель) за­глиблені у материк на 0,6–1 м. За формою пря­мокутні із заокругленими кутами (2) та округлі двокамерні, що складалися з 2-х приміщень — гол. і вхідного. Одна споруда — трьохкамерна з одним входом і 2-ма приміще­н­нями. Вогнища від­критого типу, деякі по периметру обкладені камі­н­ням. Госп. ями (137) від­різняються за при­значе­н­ням та формою. Пере­важають ями для смі­т­тя (74), є ями для кухон. від­ходів, наповнені кістками домаш. тварин, і 2 ями з рибʼячими кістками та лускою. Багато зерн. ям (грушоподіб. у роз­різі) були заповнені обгорілим зерном ячменю. Матеріал. культура пред­ставлена фрагментами ліпного посуду, амфор. Також траплялися камʼяні, бронз. та залізні вироби, вироби з кістки та рогу. Осн. галузь економіки мешканців — землеробство; кухон­ні залишки засвідчують роз­виток скотарства і рибальства. Це одне з пер­ших поселень осілих скіфів у степ. зоні Пн. Причорноморʼя, датоване у межах 4 ст. до н. е.

Завантажити статтю