Лиса Гора

ЛИ́СА ГОРА́  — скіфське поселення. Знаходиться в однойм. урочищі побл. м. Василівка Запоріз. обл. на лівому березі Дніпра на мисі при впадінні у нього притоків р. Янчокрак і Карачокрак. Виявле­не краєзнавцями О. Бодянським та І. Бурцевим, стаціонарно досліджене 1984–90 Скіф. (Кам’ян.) експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом Н. Гав­рилюк і С. Кравченка. Розкопано 1242 м². Заг. пл. 4 га, на час роз­копок збереглося лише 2,7 га. Поселення одношарове, потуж. культур. шару 1 м. На деяких ділянках він перекриває залиш­ки поховань зруб. культури періоду бронзи (див. Зрубна куль­турна спільність). Напівземлянки (15 будівель) заглиблені у материк на 0,6–1 м. За формою пря­мокутні із заокругленими кутами (2) та округлі двокамерні, що складалися з 2-х приміщень — гол. і вхідного. Одна споруда — трьохкамерна з одним входом і 2-ма приміщеннями. Вогнища відкритого типу, деякі по периметру обкладені камінням. Госп. ями (137) відрізняються за призначенням та формою. Переважають ями для сміття (74), є ями для кухон. відходів, наповнені кістками домаш. тварин, і 2 ями з риб’ячими кістками та лускою. Багато зерн. ям (грушоподіб. у розрізі) були заповнені обгорілим зерном ячменю. Матеріал. культура представлена фрагментами ліпного посуду, амфор. Також траплялися кам’яні, бронз. та залізні вироби, вироби з кістки та рогу. Осн. галузь економіки мешканців — землеробство; кухонні залишки засвідчують розвиток скотарства і рибальства. Це одне з пер­ших поселень осілих скіфів у степ. зоні Пн. Причорномор’я, датоване у межах 4 ст. до н. е.

Завантажити статтю