Лисенко Людмила Олександрівна

ЛИ́СЕНКО Людмила Олександрівна (12. 08. 1954, с-ще Рощино Ленінгр. обл., РФ — 28. 10. 2021, Київ) — мистецтво­знавець. Онука М. Лисенка. Заслужений діяч мистецтв України (2012). Канд. мистецтвознавства (1985). Член НСХУ (1985). Закін. Київський художній інститут (1976; викл. П. Білецький, Л. Владич, А. Заварова). 1980–84 — літ. співроб. моск. ж. «Юный художник»; у Києві: 1984–85 — співроб. Літ.-мемор. музею Лесі Українки; від 1987 — у Нац. академії образотвор. мистецтва і архітектури: від 1994 — доцент кафедри теорії та історії мистецтва. Куратор виставок у НХМ (Київ): «Укр. скульп­тура 20 ст.» (1999), до 100-ліття від дня народж. М. Лисенка (2006). Почес. лектор освіт.-гро­мад. ор-ції «Культур. проект» (2014). Наукові дослідження: зарубіжне та вітчизн. мистецтво 20–21 ст., зокрема історія укр. скульптури. Уклала альбоми «Илья Тенета» (Москва, спів­авт.), «Олексій Олій­ник» (обидва — 1984), «Trinity. Родина скульпторів» (2001; оби­два — Київ), електрон. посібник «Скульптурні ідеї 20 ст.» (2001). Упорядниця та авторка вступ. статей альбомів і каталогів В. Фе­дорука (1990; 2006), В. Шишова (1990), Є. Прокопова (1993), А. Забой (2001), Ю. Укадер (2004), Л. Черешкевич (2011), С. Карун­ської (2012), альбому «Скульптор Лисенко та його учні» та зб. між­нар. конф. «Традиції скульптурної школи Михайла Лисенка в контексті сучасної європейської скульптури» (обидва — 2006; усі — Київ); а також низки статей в ЕСУ.

Завантажити статтю