ЛИ́СЕНКО Степан (24. 10. 1924, с. Стебник, нині Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл.) — громадсько-політичний діяч. Батько М. Лисенка. Під час 2-ї світової вій­ни 1941 вивезений до Німеч­чини. 1945 організував і очолив групу із понад 120-ти українців, яку вивів до британ. окупац. зони. У таборах для інтернованих закін. укр. гімназію та електротех. курси при укр. тех. школі. 1949 емігрував до Австралії. Від 1955 мешкає у м. Мельбурн (шт. Вікторія). Бере активну участь в укр. громад. житті: 1959–61 і 1964–65 — голова Мельбурн. осередку Спілки укр. молоді; 1966–70 — чл. управи, 1976–86 — голова Укр. громади Вікторії; від 1987 — голова Допомогового фонду укра­їнозн. студій; водночас від 1984 — за­ступник голови, від 1989 — чл. конт­рол. комісії Світ. кон­гресу віль­них українців. Також брав участь у створен­ні та діяльності укр. субот. шкіл (1962–67), був чл. дирекції укр. ко­оперативу «Дні­стер» (1973–77) і першої екзекутиви Ради укр. ко­оперативів Австралії.