Лисенко-Дністровський Михайло Васильович

ЛИ́СЕНКО-ДНІСТРО́ВСЬКИЙ Михайло Васильович (26. 03. 1929, Харків – 12. 02. 1990, Рівне) – диригент, композитор, му­зикознавець, педагог. Канд. ми­стецтвознавства (1977). Заслужений діяч мистецтв УРСР. Закін. Львів. консерваторію (1960; кл. диригування О. Лобанова, балалайки й баяна – Г. Казакова, композиції – Є. Козака). 1949–53 – диригент військ. оркестру. У 1960-х рр. – голова Рівнен. обл. асоц. композиторів. Викладав у муз. закладах Львова, Кременця (Терноп. обл.), Тернополя; водночас від 1967 співпрацював із Терноп. муз.-драм. театром. Від 1973 – у Рівнен. інституті культури: від 1978 – доцент Автор інструм. творів, критико-публіцист. статей і рец. в укр. та рос. муз. періодиці.

Тв.: для симф. оркестру – симф. «Кар­мелюк» (1976); для дух. оркестру – По­ема (1974); для оркестру нар. інструментів – фантазія «Вечорниці» (1975); концерти для інструментів з оркестром – баяна (1962), ксилофона (1975), бандури (1977); для фортепіано – цикл «Музичні сходинки»; для балалайки – «Гуцульська рапсодія» (1978); пісні; му­зика до театр. вистав.

Б. І. Мельничук

Основні твори

для симф. оркестру – симф. «Кар­мелюк» (1976); для дух. оркестру – По­ема (1974); для оркестру нар. інструментів – фантазія «Вечорниці» (1975); концерти для інструментів з оркестром – баяна (1962), ксилофона (1975), бандури (1977); для фортепіано – цикл «Музичні сходинки»; для балалайки – «Гуцульська рапсодія» (1978); пісні; му­зика до театр. вистав.

завантажити статтю