ЛИСЯ́НСЬКИЙ Борис (22. 09. 1892, с. Мезинівка Звенигород. пов. Київ. губ., нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. — 07. 09. 1952, м. Ольне-су-Буа, Франція) — фізик, публіцист, поет, громадсько-політичний діяч. Батько А. Лисянської. Після закінче­н­ня Університету св. Володимира в Києві (1916) служив у 45-му піхот. пол­ку. У період укр. державності пра­цював на різних посадах у Міністерстві фінансів. Потрапив у рад. полон, з якого на поч. 1920 втік і емігру­вав до Чехо-Словач­чини. Деякий час пере­бував у таборі для інтернов. вояків Армії УНР та УГА у м. Тарнув (Польща). Тут брав участь у створен­ні літ. часопису «Сонцесвіт» (1922) і був чл. однойм. літ.-мист. обʼ­єд­нан­ня, до якого входили також М. Коваль­ський, Ю. Липа, Н. Лівицька-Холодна та ін. Від 1923 — в Укр. госп. академії у Подєбрадах (Чехо-Словач­чина), де очолював каф. тех. фізики і електротехніки, від 1936 — проф. цієї каф., був головою термінол. комісії інж. від­­ділу Академії. Водночас 1936–38 викладав фізику і математику в укр. гімназії у Ржевницях (нині Чехія), пізніше — у гімназії в Рахові (нині Закарп. обл.). Автор низки наук. праць у галузі електро-, радіотехніки, оптики та астрономії, під­ручників українською мовою, зокрема «Технічна фізика: Курс лекцій» (1932–33), а також фах. статей у ж. «Український інженер» (1931–32; обидва — Подєбради). Публіцист. стат­ті та поезії публікував у місячнику «Нова Україна» (Прага; Берлін, 1922–28), ж. «Гуртуймося» (Прага, 1929–35), часописі «Український тиждень» (Прага, 1932–38), журналах «Рід­на мова» (Варшава, 1933–39) та «Наша культура» (Варшава; Львів, 1935–37), газетах «Краківські вісти» (Краків; Ві­день, 1940–45), «Подолянин» (м. Камʼянець-По­дільський, нині Хмельн. обл., 1941–44), «Український голос» (м. Проскурів, нині Хмельницький, 1941–44) та ін. Актив. чл. УРДП, дописував до «Бюлете­ня Закордон­ного Бюро УРДП» (1928–30, 1932–35). У червні 1939 ви­їхав до Німеч­чини. Деякий час працював робітником, від вересня 1940 — фізик-оптик у світлотех. лаб. фірми «Сіменс» у Берліні. Після 2-ї світової вій­ни опублікував низку політ. статей та дискус. матеріалів, осн. темами яких були нац. про­блематика та роль і зав­да­н­ня укр. еміграції, в часописах «Слово» (м. Гай­денау, 1947), «Українські вісті» (м. Но­вий Ульм, 1945–51) та «Не­діля» (м. Швайн­фурт; м. Ашаф­фенбурґ; м. Авґсбурґ, 1945–52), а також худож. творів у місячнику «Похід» (м. Гайденау, 1946–47). У 1948 ви­друкував зб. поезій «Про Патрія». Від 1950 мешкав у Франції, був секр. Митрополичої ради УАПЦ.