Литвиненко Олег Миколайович

ЛИТВИНЕ́НКО Олег Миколайович (12. 06. 1922, м. Вовчанськ, нині Харків. обл. – 26. 04. 1978, Київ) – фахівець у галузі радіотехніки. Доктор технічних наук (1964), професор (1968). Учас­ник 2-ї світової вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Ризьке вище авіац. інж. військ. училище (1952). Відтоді служив у Київ. вищому інж.-авіац. військ. училищі: 1968 – професор кафедри авіац. радіотехніки, 1968–69 – зав., 1970–73 – професор кафедри авіац. систем протичовн. оборони; 1973–78 очолював каф. теорії електрич. кіл Київ. філії Одес. електротех. інституту зв’язку. В остан­ні роки життя осн. напрям наук. дослідж. – радіооптика. Був одним із основоположників методу синтезу світловодів.

Пр.: Теория неоднородных линий и их применение в радиотехнике. Москва, 1954; Колебательные системы из отрывков неоднородных линий. Москва, 1972 (спів­авт.); Формирующе-трансформирующие цепи. Москва, 1974 (спів­авт.); Основы радиотехники. К., 1974 (спів­авт.); Синтез симметричных плос­ких диэлектрических волноводов // Ра­диотехника. 1977. № 2 (спів­авт.); Синтез плоских диэлектрических волноводов в малом режиме // Радио­элек­троника и электроника. 1979. № 8 (спів­авт.).

Л. О. Пахалюк

Основні праці

Теория неоднородных линий и их применение в радиотехнике. Москва, 1954; Колебательные системы из отрывков неоднородных линий. Москва, 1972 (спів­авт.); Формирующе-трансформирующие цепи. Москва, 1974 (спів­авт.); Основы радиотехники. К., 1974 (спів­авт.); Синтез симметричных плос­ких диэлектрических волноводов // Ра­диотехника. 1977. № 2 (спів­авт.); Синтез плоских диэлектрических волноводов в малом режиме // Радио­элек­троника и электроника. 1979. № 8 (спів­авт.).

завантажити статтю